🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
ВЕРЕСЕНЬ
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
"Здрастуй, дитячий садочку"
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
👦👧
Читання вірша А. Камінчука «Коник гривою трясе».
Ходить коник по лужку,
По зеленім бережку.
Коник сам себе пасе,
Коник гривою трясе.
Золота вуздечка — брень!
Золота підківка — дзень!
👦👧
Ситуація «Давайте познайомимось».
Запитання
Як тебе звати? У що ти полюбляєш грати? Яка в тебе улюблена іграшка?
👦👧
Промовляння чистомовок:
Ка-ка-ка — нова іграшка.
Ку-ку-ку — тримай мене за руку.
Ко-ко-ко — ми їмо яблуко.
Ки-ки-ки — у нас іграшки.
👦👧
Читання вірша Н. Поклад «У нашому дворі».
В нашому дворі гарно дітворі:
Тут м’який пісок і стоїть грибок,
Може, й сироїжка — дерев’яна ніжка.
(Діти підходять до пісочниці.)
Запитання
Що це? Як ви гадаєте, чому вона так називається?
Що в ній міститься?
Чому пісок з пісочниці не висипається?
Як ви гадаєте, чому після гри ми закриваємо пісочницю? Які іграшки потрібні для гри з піском?
👦👧
Читання вірша Є. Макшанцевої «Гойдалка».
Легко гойдалка злітає:
Вгору-вниз, вгору-вниз.
Всіх охоче погойдає.
Ой, держись! Ой, держись!
👦👧
Можна прочитати оповідання Н. Калініної
«Хіба так граються?».
Прийшли Сашко з Олексійком до молодшої групи, підійшли до іграшок. А іграшок багато: ведмедики, зайчики, ляльки і ляльковий посуд, ліжечка для ляльок, є машини легкові, вантажні і пожежні, є коричневий ведмідь на білому коні. Все є в ляльковому куточку, всього багато.
Олексійко на все дивиться і не знає, яку іграшку взяти, в що погратися? А Сашко тільки якусь мить на все подивився і одразу все взяти захотів.
Підбіг до лялькового куточка — ведмедика під пахву, зайчика в кишеньку. І ліжко бере, і посуд бере і собачку до себе тягне, — все в одну купу скидає:
— Не чіпайте, не беріть, я в іграшки граюсь!
Стоять діти, на Віру Василівну дивляться.
Оце так хлопчик! Хіба так граються?
👦👧
Читання вірша К. Перелісної «До садочка».
До дитячого садочка йдуть веселі діточки,
Будуть вчитися ліпити, малюватимуть хатки.
Зроблять квіти для віночка, вивчать віршики, пісні.
А казки такі почують, що розкажуть і мені…
Запитання
Хто йде до дитячого садочка?
Який у них настрій?
Що вони там будуть робити?
Чи цікаві казки вони почують?
_____________________________________________________
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
"Квіти нашого дитячого садка"
👦👧
Читання вірша Н. Забіли «Я біжу, біжу по гаю…».
Я біжу, біжу по гаю,
Я метелика впіймаю.
А метелик не схотів,
Геть від мене полетів.
Полетів він на лужок,
Заховався між квіток...
Запитання: Що понад усе люблять метелики?
👦👧
Читання вірша Т. Карпенко про осінні квіти.
На квітнику яскравому
Айстри розцвітають.
Гарні айстрочки, духмяні,
Різний колір мають.
Всміхаються до сонечка
Осіннії жоржинки,
Червоні, жовті, білі,
В них квіточки-голівки.
Чорнобривчики маленькі
Під осінь розцвітають,
Голівками яскравими
Малюків вітають.
👦👧
Читання вірша П. Воронька «Доня хоче спати».
У моєї доні оченята сонні,
Рученьки, мов з вати, —
Доня хоче спати.
Ніч прийшла тихенька,
Спи, моя гарненька!
А-а-а-а-а!
👦👧
Спостереження за вечірніми змінами погоди
Запитання
Яка сьогодні погода? Розкажіть, яке сьогодні небо. Чи є на ньому сонечко?
Яке нині повітря — тепле чи стало прохолодніше?
👦👧
Читання уривка вірша Т. Карпенко «Чорнобривці».
Ці маленькі квіточки
Під осінь розквітають.
Голівками яскравими
Малюків вітають.
Запитання
Про які квіти розповідається у вірші?
Коли ці квіти розквітають?
Де ці квіти ростуть?
Чим вони вітають малюків?
Які ще квіти ростуть на квітнику?
👦👧
Пальчикова гра «Квітка».
(Діти стискають долоньки в кулачки.)
Наші гарні квіточки розпускають пелюстки.
(Діти повільно розгинають пальці з кулачків.)
Вітере тихо підлітає і пелюсточки гойдає.
(Похитування кистями рук ліворуч-праворуч.)
Наші гарні квіточки закривають пелюстки.
(Повільне стискання пальців у кулачки.)
Голівоньками хитають, тихо-тихо засинають.
(Похитування кулачками вперед-назад.)
👦👧
Читання віршованих рядків «На жоржині жук сидів».
На жоржині жук сидів.
— Жу-жу-жу, — про щось гудів.
Грів на сонечку бочок
В жовтих квітах наш жучок.
Запитання:
Який звук ви чуєте частіше в словах?
👦👧
Читання віршованих рядків Т. Карпенко «Чорнобривці».
Ці маленькі квіточки
Під осінь розквітають
Голівками яскравими
Малюків вітають:
Як хороше на квітнику
Рости і всіх вітати.
З-під чорних-чорних брівочок
На сонце поглядати.
👦👧
Відгадування загадок
Чудова квіточка така
Чорними брівками морга. (Чорнобривці.)
У зеленім зіллі
Виросло дівчатко,
В неї білі вії
Й жовті оченятка. (Ромашка.)
Осіння квітка сукню вділа
Рожеву, синю, сніжно-білу.
Стоїть, неначе їжачок,
У неї сотні пелюсток. (Айстра.)
Що за квіточка пахуча:
Хоч червона, та колюча?
(Троянда.)
Ми у лісі проживаєм,
Дзвоном сонце зустрічаєм.
Маєм гарні сині очки,
Називаємось… (дзвіночки).
Стоїть в одежині
Вогник на стеблині.
Цвісти перестане —
М’ячиком стане.
(Мак.)
👦👧
Дидактична вправа «Скажи, яка».
Квітка яка? (Гарна, чудова, пишна, чарівна, червона тощо.)
_______________________________________________________
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
"Заглядає сонечко до нас у віконечко"
👦👧
Читання вірша Грицька Бойка «Сонечко».
Біля сонечка, вгорі
Плавала хмаринка.
Проти сонечка, в дворі,
Бавилась Яринка.
Не журись, Яринко,
Не на вік хмаринка:
Хмарка розпливається
Сонечко ж — лишається!
Запитання
Чи сподобався вам цей віршик?
Чому засмутилася дівчинка?
Що сталося з сонечком? Що його закрило?
Спостереження за сонечком.
Запитання
Що це світить вам в обличчя?
Де перебуває сонце — вгорі чи внизу? Яке воно?
Вірш Олени Пчілки «Сонечко-комашка».
Чи мене ви упізнали?
Мене сонечком назвали.
Я прийшов до діточок.
Червоненький я жучок.
Я веселий, я маленький,
В мене цятки червоненькі.
Повзаю я і літаю,
Ще й веселу вдачу маю.
Запитання
Хто це — комаха чи тваринка?
Чи є в неї крила?
Чи вміє вона літати?
Якого кольору цей жучок?
Як ви гадаєте, чому його так назвали?
І. Нехода«Сонечко-жучок».
Сонечко червоне,
Сонечко-жучок,
Полети з долоні
В небо до хмарок,
Відчини віконечко —
Хай всміхнеться сонечко
До усіх діток.
Спостереження за змінами погоди ввечері.
Запитання
Яка сьогодні погода?
Розкажіть, яке сьогодні небо.
Чи є на ньому сонечко?
Яке нині повітря — тепле чи стало прохолодніше?
Дидактично-рухлива гра
«Упіймай сонячного зайчика»
Сонячні зайчики грають на стіні.
Я махну їм пальчиком, підбіжать вони.
Ну, лови, лови скоріш!
Ось він тут, кружок яскравий.
А тепер — лівіш, лівіш!
От і втік пустунчик жвавий.
Спілкування в колі «Що може розповісти небо?».
Запитання
Якого кольору небо?
Де сховалось сонечко?
На що схожі хмаринки?
Читання вірша А. Костецького «Сонечкова мама».
Вмиває кішка кошенят,
Вмиває кізка козенят.
Мене водою з милом
Щоранку мама миє.
І чистим сонечко встає
Щодня з-за небокраю…
І в нього, мабуть, мама є,
Бо хто ж його вмиває?
Запитання
Кого вмивають кішка та кізка?
А хто вмиває тебе?
Яким встає сонечко?
А чи є у сонечка мама?
Промовляння чистомовки.
Рі-рі-рі — світить сонечко вгорі.
Ля-ля-ля — шле промінчик нам здаля.
Ра-ра-ра — так скінчилась наша гра.
А. М’ястківський «Кому світить сонечко?».
— Йду я до дядька Степана, — розказує мамі Наталя, — і помічаю: зі мною йде сонечко. Я — вулицею, а воно — небом, понад ясенами, понад черешнями. Прийшла я на дядькове подвір’я, і воно зупинилося якраз над самісінькою дядьковою хатою. То моє сонечко. Правда ж, мамо?
— І твоє, доню, — відповіла матуся.
А потім лукаво усміхнулася й спитала:
— А ще чиє?
— Не знаю... — проказала Наталочка, а згодом додала: — Але ж до дядька Степана воно йшло тільки зі мною! І навіть додому ми разом верталися.
— Сонечко, Наталочко, з усіма ходить, — сказала мама. — Воно і твоє, і моє, і тат- кове, і всього села, і всього світу. І світить сонечко всім людям.
В. Чухліб «Як сонце сходить?».
Татко збирався на ніч рибалити. Тарасик став проситися, щоб і його взяв. Татко ніби погоджувався, а мама відмовляла:
— Замерзне дитина, ночі зараз прохолодні! Але татко сказав:
— Нехай хоч раз побачить, як сонце сходить.
Понад Десною, немов гриби, стоги духмяного сіна. В одному з них тато з сином вимостили кубельце. Там було тепло, затишно.
— Передрімаємо, а на зорі почнемо рибалити. Тоді якраз кльов найкращий, — пояс- нив татко.
Коли Тарасик прокинувся, татка біля нього не було. Він вибрався з кубельця і побіг по шпигучій росі до Десни. Хотів гукати татка, але тут побачив, як із-за річки сходить сонце. Ні, не сходить, а випливає на човні. Велике, рожеве, у деснянських хвилях ску- пане. Золотими весельцями вимахує і до Тарасика усміхається.
Тарасик зрадів і загукав на всю Десну:
— Доброго ранку, сонечко!
М. Пономаренко «Оля, Сонко і сонечко».
Біда з цією Олею, та й годі! Вранці сонечко вже ген високо в небі, а вона притулиться міцніше до подушки і спить собі.
Мама будить її:
— Доню, вставай, в дитсадок запізнишся!
— Ще трохи посплю,— пхикає дівчинка.
— Соня, ну й соня...— сердиться мама.— Вставай, а то ковдру заберу.
І справді забирає ковдру, проте Оля, згорнувшись калачиком, продовжує спати.
Одного вечора Оля лягла спати в пречудовому настрої — завтра вихідний, можна буде подрімати до полудня. Потай, щоб не бачила мама, дівчинка показала язика будиль- никові: мовляв, без діла залишаєшся. І не помітила, як будильник гнівно насупив брови- стрілки.Вночі прокинулась, бо змерзла. Так і є — ковдра сповзла з ліжка. Хотіла було знову вкритися, та раптом... задзеленчав будильник. Мелодійно так: дзень-дзень-дзень... «Що з ним трапилося?» — подумала дівчинка та ще більше здивувалася, коли у відчинену кватирку... влетіла біла кулька. Ось вона почала рости, і за мить перед Олею з’явився хлопчик у білому вбранні.
— Хто ти?
— Сонко,— тихо відповів хлопчик.
— Сонко?! Яке чудернацьке ім’я!
— Еге ж,— підтвердив хлопчик.— Чудернацьке. Ось бачиш? — Хлопчик зняв з плеча торбину, розшиту прозорими намистинками.— Тут є сни — цікаві й нецікаві...
— А... навіщо нецікаві? — здивувалася Оля.
— Для неслухів,— зітхнув Сонко.— Є ще такі діти на світі. Тільки я і сам не люблю нецікавих снів. Та що поробиш — тато Сон і матінка Ніч вимагають порядку.
— Як цікаво,— прошепотіла Оля.— Послухай, Сонку, подаруй і мені сон, найціка- віший!
— А ти слухняна, вихована, чемна?
— Звичайно! — відповіла Оля.
— А язика мені хто показував,— в тиші кімнати пролунав мелодійний голос. Оля завмерла: так, це він — будильник...
— Я... я не хотіла, вибач.
— А маму хто щоранку нервує? — не вгавав будильник.
Сонко подивився на Олину похнюплену голівку і сумно промовив:
— Я не винен... Хотів подарувати тобі найкращий сон, а бач, як виходить...
Оля мовчала. Тільки з її очей викотились дві маленькі сльозинки. Сонко підхопив їх на долоню і поклав на торбину. Серед інших намистинок вони засяяли, немов у небі зірки.
— Спасибі, Олю, за подарунок, а більше плакати не треба. Знаєш, я щось надумав...
Запрошую тебе в гості...
— Куди? — пошепки запитала Оля.
— А ось побачиш. Гайда!
І тут Оля зробилася такою маленькою, що Сонко взяв її на долоню. З несподі- ванки зажмурила очі. А коли разплющила, то побачила дивне казкове місто. В блакит- ному місячному сяйві стояли будиночки з різьбленими ґанками, віконницями, високими димарями. Посеред вулиці стояли трамваї — блакитні, рожеві, жовтогарячі...
— А чому вони не їдуть? — пошепки запитала Оля.
— Сплять,— сумно зітхнув Сонко.— Розумієш, це містечко дитячих снів. Знала б ти, які чудеса відбувалися тут раніше!
— А тепер?
— Сама бачиш,— знову гірко зітхнув Сонко.— Мій татко Сон і ясне Сонце хоч і не схожі вдачею, проте великі приятелі. Якось пожалілося Сонце татові, що дуже мало дітей зустрічають його вранці в лузі, полі, лісі, а татко...
— Розгнівався і відібрав цікаві сни! — нарешті збагнула Оля.
— Так... — кивнув головою Сонко.
— А твоя торбина, що вона?
— Торбина? Всього декілька снів вкинув туди татусь. Спробуй поділи на всіх... Оля сумно дивилась на сонне казкове місто і раптом усміхнулася:
— Не журися, Сонку, я врятую наші сни, ось побачиш! Тільки віднеси мене хутчіш додому...Коли Оля прокинулася, то хутенько встала, зодягнула сукенку, взула сандалики й вискочила на ґанок. Поспішала, адже на сході вже почало рожевіти.
Як не бігла швидко, проте помічала, що в саду клопочуться синички, чорними стрі- лами літають ластівки, а високо в небі лине пісня жайвора. Біля луки стишила ходу і побачила чорного шпака. Він раз у раз пірнав у високі трави, а звідти вистрибував мокрий-мокрісінький.
— Купається у росі... — охнула Оля.
Ще помилувалася шпаком, ромашками, які теж вмивалися чистою росою, і від- чула, як щось приємно полоскотало її личко. То з-за обрію з’явився перший ніжний промінець, а за мить викотилося сонце. І відразу ж лука задзвеніла мелодійними дзві- ночками.
— Сонечко! — погукала до нього Оля.— Поверни, будь ласка, життя казковому місту дитячих снів. Я більше ніколи не буду так довго спати.
Мабуть, сонечко почуло Олині слова, бо весело засміялось. Оля побігла додому.
— Де ти була? — стурбовано запитала мама. Оля кинулась їй на шию й зашепотіла на вухо:
— У Сонечка в гостях... А зараз дай-но я тобі допоможу прибрати посуд. Адже ще рано йти в дитсадок.
...Ніхто не бачив, як наступної ночі до Олиного вікна тихо підлетів хлопчик у білому- пребілому вбранні. Він вийняв з торбини клуночок у блискучому папері й поклав на під- віконня.
— Олю,— прошепотів ледве чутно.— Це тобі. Дивись найкращий сон, а я поспішаю далі. На мене чекає ще багато-багато дітей...
В. Чухліб «Як сонце сходить».
Татко збирався на ніч рибалити. Тарасик став проситися, щоб і його взяв. Татко ніби погоджувався, а мама відмовляла:
— Замерзне дитина, ночі зараз прохолодні! Але татко сказав:
— Нехай хоч раз побачить, як сонце сходить.
Понад Десною, немов гриби, стоги духмяного сіна. В одному з них вимостили кубельце. Там було тепло, затишно.
— Передрімаємо, а на зорі почнемо рибалити. Тоді якраз кльов найкращий,— пояс- нив татко.
Коли Тарасик прокинувся, татка біля нього не було. Він вибрався з кубельця і побіг по шпигучій росі до Десни. Хотів гукати татка, але тут побачив, як із-за річки сходить сонце. Ні, не сходить, а випливає на човні. Велике, рожеве, у деснянських хвилях ску- пане. Золотими весельцями вимахує і до Тарасика усміхається.
Тарасик зрадів і загукав на всю Десну:
— Доброго ранку, сонечко!
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
""Осіння погода""
👦👧
Читання вірша М. Познанської «Вітер».
Вітер! Вітер! Вітерець!
Ой, який ти молодець —
Скільки зразу збив з гілок
Грушок, яблук та сливок!
Скільки їх лежить в траві,
На стежках, у кропиві
І в куточку між кущів...
Тільки що ж ти наробив?
Нащо з листям позривав?
Нащо гілку поламав?
Хочеш яблучка — зривай,
Тільки гілки не ламай.
Запитання
Вітер який?
Якими словами про нього сказано у вірші?
Що назбивав вітерець?
Що він зламав?
Як ви гадаєте, це добре для рослин чи ні?
А який ще буває вітер?
Якими словами про це можна сказати?
Спілкування в колі: «Яка погода?».
Запитання
Яка пора року?
Що відбувається восени в природі?
Що сталося з рослинами — деревами, квітами?
Чи змінився одяг людей у цю пору року?
Спілкування в колі: «Що таке хмаринки?».
Запитання
Якого кольору хмари?
На що вони схожі?
Коли плачуть хмари?
Які їхні сльози?
Загадка:
Темні, сірі, волохаті,
Мов клубки великі вати,
Низько небом попливли,
Дощ та мряку принесли.
(Хмари.)
Запитання
Розкажіть, який сьогодні день.
Чи є на небі сонечко?
Як ви вважаєте, хто закрив собою веселе сонечко, чому його не видно?
Як називається такий день, як сьогодні, коли все небо вкрите сірими осінніми хма- рами: сонячний чи хмарний?
Що люди беруть з собою в дорогу в такий день?
Як ви вважаєте, для чого вони це роблять?
Читання вірша К. Перелісної
«Вітер взяв сопілку в руки».
Вітер взяв сопілку в руки: «Ду-ду-ду!
Хто зі мною потанцює у саду?»
Захиталися жоржини: «Може, й ми!
Тільки ти нас над землею підніми!»
«Шкода часу, — вітер каже. — Підіймать?
Видно, вам не доведеться танцювать!»
Тут як зірвуться листочки із дубка,
Із вербички, із берези, із кленка, —
Як закрутяться у танці угорі,
І низенько над землею, у дворі.
Вітер кинувся за ними: «Ой, ду-ду!
От хто вміє танцювати до ладу!»
Вивчення чистомовок.
Бі-бі-бі — виє вітер у трубі;
Шух-шух-шух — вітер потихеньку вщух.
Гра-пантоміма «Осінній вітер»
Осінній вітер налетів —
Додолу віти всі схилив.
Гілки гойдає вітер,
Осінній гість сердитий.
Туди-сюди, сюди-туди,
Він хилить клени і дуби,
Шумить і завиває,
Ось-ось когось зламає...
М. Стеблін "Як дядько небо виправ"
Було це дуже давно. Небо тоді ще лежало на землі, а вітер був ледачий. Спав собі посеред поля в густому горосі. А як намуляє боки, то розсердиться, постелить під себе небо та й знов спить.
Одного разу прийшов дядько в поле та й каже вітрові:
— Вставай, а то через тебе не можна горох зібрати.
— То не збирай, — буркнув вітер спросоння, перевернувся на другий бік і знову заснув.
— Ти ба, який розумний! «Не збирай». Уставай, кажу!
Вітер поволі звівся на ноги і позіхнув. Небо лежало біля нього на землі дуже брудне.
— Дивись, як ти небо засмальцював. На нього й глянути страшно... Бери косу та коси горох, а я піду до річки небо виперу.
Згорнув дядько небо, взяв його на плечі й поніс до Дніпра. Довгенько йшов полями, обминаючи яри та яруги.
Аж ось попереду засиніла річка. Вода в ній чиста-пречиста, така чиста, що всю рибу видно до самого дна.
Розгорнув дядько небо і виправ його гарненько. Воно стало блакитне й прозоре, аж очі вбирало, коли довго на нього дивитись.
«Ач, яке гарнесеньке небо! — думав собі дядько. — Треба б його висушити і розіп’яти вгорі, хай би воно було над землею таке гарне, блакитне. Та й жайворонки мали б де купатися й виспівувати».
Посадив дядько високі зелені дерева і розвісив на них небо. Воно швидко висохло і стало ще краще.
Навіть вітер оторопів: покинув косу, задер голову. А потім як дмухне!
Небо злетіло над деревами високо-високо і вже не опускалося, бо жайворонки за ним піднялися і підпирали його там своїми веселими піснями.
Кораблик (з англійської)
Приплив до нас кораблик,
З чужих країв приплив.
У трюмі — повно яблук,
В каютах повно слив.
І все на нім казкове,
Небачене в житті:
І паруси шовкові, і щогли золоті.
Матроси найспритніші
На палубі стоять,
І все це — білі миші,
І всіх їх двадцять п’ять.
У качки-капітана
Кермо в міцних руках!
От зараз він пристане
І скаже: — Ках-ках-ках!
Маусі й Котаусі (з англійської)
Жила-була розумниця Маусі.
Й зустріла вона якось Котаусі.
У Котаусі — хитрі очаусі
І хижі, дуже гострі зубаусі.
Підбігла Котаусі до Маусі,
Улесливо війнула хвостаусі:
«Я склала тобі пісеньку, Маусі!
Я хочу заспівать її, Маусі!»
Але була кмітливою Маусі:
«Мене ти не обдуриш, Котаусі!
Я бачу твої хитрі очаусі
І хижі, мов у тигра, зубаусі».
Сказала так розумниця Маусі
Й чкурнула чимскоріш від Котаусі.
_____________________________________________________________________________________________________
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
ЖОВТЕНЬ
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
_______________________________________________________
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
«Дари осені (овочі)»
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
Уривок вірша В. Паронової «Урожай».
Урожай хороший в полі,
Виросло всього доволі:
Є і морква, й буряки,
Помідори, огірки.
👦👧
Відгадування загадок про овочі з використанням муляжів або малюнків.
Я — кругленький хлопчик,
Як у мишки хвостик,
Червоненький я на вроду,
Хочу в борщик із городу.
(Буряк.)
В діжці ми їх засолили,
А тоді всю зиму їли.
Солоненькі та хрумкі
У пупирцях... (огірки).
Я сама сиджу в коморі,
А коса моя надворі.
(Морква.)
Зелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік.
Матусі варять з ним борщі,
Росте в городі на кущі.
(Помідор.)
👦👧
Читання вірша О. Журливої «На зеленому городі».
На зеленому городі
Заблукали ми сьогодні!
Заблукали я й Петрусь,
А знайшов нас наш дідусь.
Він за руки нас узяв,
Весь город нам показав.
Ось квасолька і горох,
Бачте, родичі: в обох
Круглі зернятка у ряд
У стручках зелених сплять.
А оце хто причаївся?
Бачиш, як розчервонівся!
О, так ще ж і не один…
Помідором зветься він.
Ось часник, а он цибулька.
Що за горді та сердиті!
Золотими кожушками
Аж по саму шию вкриті.
Бесіда за змістом вірша:
Де заблукали дітки?
Хто їх знайшов?
Як ростуть квасоля та горох?
Що зробив помідор?
Чим вкриті часник і цибуля?
👦👧
Спілкування в колі: «Що готують з овочів?»
Запитання
Де ростуть овочі?
У якому вигляді їх вживають?
Що можна приготувати з овочів?
Які овочі містять більше вітамінів: сирі чи варені?
👦👧
Спілкування в колі: «Як можна зберігати овочі?»
Запитання: Як можна зберегти картоплю на зиму?
А які ще овочі можна так само
зберігати?
Чи можна так зберегти помідори, огірки? Чому?
А як їх зберігають взимку?
👦👧
Загадки
Виросла велика голова строката,
Хустки намотала, що й не розмотати.
(Капуста)
В земляній сиджу коморі,
А коса моя надворі.
(Морква.)
Довгий, зелений, добрий солений,
Добрий і сирий. Хто він такий?
(Огірок.)
👦👧
_______________________________________________________
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
«Дари осені (фрукти)»
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
👦👧
Спілкування в колі: «Щедра осінь прийшла в сади»
Запитання
Що росте в саду?
Для чого люди використовують фрукти?
Яка від них користь?
👦👧
Спостереження за працею людей у саду (збирання фруктів)
Запитання
Чи подобаються вам фрукти? Чому?
Як ви гадаєте, звідки взялися фрукти: з городу,
поля, лісу чи із саду?
Щоб прийшли ці фрукти до нас на стіл, люди доклали багато своєї дбайливої праці:
доглядали за деревами, поливали їх у посуху, боролися із комахами-шкідниками.
Запитання
Як ви гадаєте, хто працює в саду?
Чим вони займаються?
Чи просто виростити фрукти?
Що треба робити для цього?
У яку пору року достигають ці фрукти?
👦👧
Читання віршованих рядків про фрукти та овочі.
Помідори чималі
Червоніють на гіллі.
Полюбляють діти
Сік томатний пити.
А у гичці бурячок
Темний заховав бочок.
Щоб поїсти борщику,
Зварим його в горщику.
Сто листків капуста має
І тому не замерзає.
Руденька морквина
Містить вітаміни.
Хто її вживає,
Хвороби не знає.
В груш такі тугенькі боки,
Так налиті ніжним соком,
Що вкусити їх охота,
Так і просяться до рота!
Щоб нам яблучка зірвати,
То потрібно пострибати.
А вони на землю грюк,
Не потрапили до рук.
👦👧
В. Сухомлинський
Восени пахне яблуками
Тихий осінній день. У яблуневому саду літають джмелі. Ось вони помітили яблуко,
що впало з дерева і лежить на землі. З яблука тече солодкий сік. Обліпили яблуко
джмелі. Зайшло сонце. А в саду пахнуть яблука, нагріті сонцем. Десь заспівав цвір-кун. Коли це з яблуні на землю впало яблуко — гуп... Цвіркун замовк. Пролетів спо-лоханий птах. Десь за лісом у нічному небі спалахнула зірка. Знову заспівав цвіркун.
Уже й місяць виплив на небо, а яблука пахнуть гарячим сонцем.
Запитання за змістом оповідання
Хто літав у яблуневому саду? Що вони помітили? Звідки впало яблуко? Як пахнуть
яблука?
👦👧
О. Кобець
Восени
Ти чого зажурена,
Яблунько, сьогодні?
«Бо земля нахмурена,
Бо вітри холодні...
Сонце заховалося
За густою млою,
Вранці й не віталося
Зі мною, малою...
А я хочу в піжмурки
З сонцем забавлятись,
Сяйвом його тішитись,
В золоті купатись...»
Запитання за змістом вірша
Чому нахмурена яблунька?
Про які ознаки осені розповідається у вірші?
👦👧
Спілкування в колі: «Хто такий садівник?»
Запитання
Що восени дозріває у саду?
Як називають людей, які збирають фрукти у саду?
👦👧
Мовленнєва гра «Улюблені фрукти»
1) Якого кольору?
2) Якого розміру?
3) Який на смак?
4) Що можна з нього приготувати?
👦👧
Спілкування в колі: «Що росте у нас в саду?»
Запитання
Який урожай збирають у саду восени?
Як назвати ці плоди одним словом?
Які фрукти ви полюбляєте?
Для чого люди вживають фрукти?
Яка від них користь?
👦👧
Дидактична вправа «Опиши овоч або фрукт».
Зразок опису: «Це — груша. Вона довгаста, жовта, м’яка, смачна, солодка. Всередині груші насіння. Грушу їдять, з неї варять компот, варення»
👦👧
Читання вірша П. Воронька «Їжачок-хитрячок»
Із голок та шпичок
Пошив собі піджачок.
І у тому піджачку
Він гуляє по садку,
Натикає на голки
Груші, яблука, сливки.
І до себе на обід
Він скликає цілий рід.
Запитання за змістом вірша
Про кого вірш?
Що носить на собі їжачок?
Із чого він пошив собі піджачок?
Де гуляв їжачок?
Що він назбирав?
Куди їжачок запросив своїх родичів?
👦👧
Читання вірша К. Перелісної «Грушка»
Грушка я хоч невеличка,
Та солодка і м’яка,
І цвіла я й наливалась,
І поспіла — глянь яка!
Понеси мене до мами —
Подаруночок зроби,
Хоч я знаю, що матуся
Всю мене віддасть тобі.
Бесіда за змістом вірша
Яка грушка за розміром? А яка на смак?
Кому пропонує груша зробити подарунок?
Кому матуся віддасть грушу?
_______________________________________________________
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
«Осінні дерева, кущі»
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
👦👧
Спілкування в колі: «Золота осінь»
Запитання: Які нині дерева і кущі?
Чому осінь називають художницею?
Чому люди назвали другий місяць осені жовтнем?
👦👧
Читання вірша К. Перелісної «Осінь»
Листячко дубове,
Листячко кленове
Жовкне і спадає
Тихо із гілок.
Вітер позіхає,
В купу їх згортає
Попід білу хату
Та на моріжок.
👦👧
Читання вірша П. Тичини «Осінь така мила»
Осінь така мила,
Осінь славна,
Осінь матусі їсти несе:
Борщику у горщику,
Кашку у жмені,
Скибку у пазусі,
Грушку в фартушку.
Осінь така мила,
Осінь славна.
👦👧
Спілкування в колі: «Осінні явища природи»
Запитання
Якого кольору стало небо? Як гріє сонечко восени? Якого кольору хмари? Що піднімає листочки із землі і кружляє у повітрі? Який буває вітер?
👦👧
Читання казки В. Сухомлинського «Як починається Осінь».
Осінь — це дочка Діда Мороза. Старша дочка, бо є ще в нього молодша доня — Весна.
В Осені коси заквітчані колосками й червоними ягідками калини. Ходить Осінь
лугами, берегами. Де зітхне, там холодом війне.
Любить Осінь ночами сидіти на березі ставка. А вранці над водою піднімається сивий
туман і довго не розходиться. Оце й починається Осінь.
Бояться Осені пташки. Як тільки побачать її ластівки, злітаються і про щось три-вожно радяться. А журавлі піднімаються високо в небо і тривожно курличуть.
Любить Осінь заходити в сади. Доторкнеться до яблуні — яблука жовтіють.
А дятли радіють, зустрівшись з Осінню: голосно щебечуть, перелітають із місця на
місце, шукають поживи на деревах.
Сьогодні теплий, сонячний день. Низько стоїть сонце — світить, але не дуже гріє.
Сіла старша донька Діда Мороза під стогом сіна, розплітає косу, гріється. Співає
пісню про срібні павутинки.
Запитання до тексту
Про що розповідається у казці?
Якою вам уявляється героїня казки — дочка Діда Мороза Осінь?
На кого вона схожа?
Як ставляться до Осені перелітні пташки?
Куди збираються вони в цю пору року?
Про який день розповідається у творі?
Чи схожий він на сьогоднішній день? Чому?
Які прикмети осені, що згадуються у казці, ми з вами помітили під час прогулянки?
👦👧
Слухання вірша Н. Приходько «Жовтень».
Тихо осінь ходить гаєм,
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть
І берізка над потоком
Стала наче золота.
Вітер, мовби ненароком,
Їй косиці розпліта.
Запитання: Чи хотіли б ви потрапити до осіннього лісу? Яке дерево ви побачили
в лісі? Яким воно стало восени? Як з нього падало листя? Яким став ваш настрій?
👦👧
Вірш Є. Гуцала «Знов прийшла на землю осінь».
Знов прийшла на землю осінь,
Розпустила сиві коси,
А у неї в сивих косах
Позаплутувались оси,
Позаплутувались оси
І бринять в її волоссі.
Дуже люблять осінь оси,
Що бринять у сивих косах,
Мабуть, саме через оси
І назвали осінь — осінь
Запитання: Яка пора року прийшла? Які коси вона розпустила? Що в них заплуталося? Хто любить осінь?
👦👧
Читання вірша А. Камінчука «Останній листочок».
Листя падає додолу.
Засинають гай і поле.
На вербі один листочок.
До зими один деньочок!
Бесіда за змістом вірша:
Куди падає осіннє листя? Що воно засипає?
Скільки листоч-ків залишилося на вербі?
Скільки днів залишилося до зими?
👦👧
Вірш М. Познанської «Двірник»
Про двірника розкажу вам, малята:
Є в нього друзі — мітла і лопата.
Ми на світанку спимо, а двірник
Ще до зорі прокидатися звик
Першим стрічає він сонце у місті,
Двір наш і вулиця — глянь, які чисті.
Будеш на вулиці, біля будинку —
Знаю: не кинеш ти навіть смітинку!
Запитання: Куди треба викидати папірці, обгортки, коробочки, шкірки з фруктів та
інші відходи? А чи можна спалювати опале листя? Чому? Як треба прибирати його?
👦👧
_______________________________________________________
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
«Пернаті наші друзі» (птахи)
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
👦👧
Загадки
Ох, який великий птах
Важко ходить по садах.
Чорний птах не мовчить,
Розмовляє: «Кар!» кричить.
(Ворона.)
По дворах стрибає,
Крихти підбирає.
Хто вгадав, той молодець!
Ця сіренька пташка — ... (горобець).
👦👧
Дидактична вправа «Порівняй».
Півник великий, а горобчик — ... (маленький).
Півник — свійський птах, а горобчик — ... (дикий).
Півник барвистий, а горобчик — ... (сірий).
Півник ходить поважно, а горобчик —... (стрибає).
А хто краще літає? (Горобчик.)
А хто голосніше співає? (Півник.)
👦👧
Віршовані рядки.
Ців-ців-ців, ців-ців-ців,
Налетіло горобців!
Їхня пісенька уся
Без початку і кінця.
Ців-ців-ців, ців-ців-ців,
Погодуйте горобців.
👦👧
Розучування скоромовки.
Хитру сороку спіймати морока.
А на сорок сорок — сорок морок.
👦👧
Читання вірша К. Перелісної «Сорока».
Довгохвоста, білобока,
На тинку сидить сорока,
Поглядає до воріт —
Рибку там смакує кіт.
До голівки вже доїв!
«Ти б хоч це мені лишив!»
Пурх сорока із тинка,
За голівку — й до садка!
Запитання: Який хвіст у сороки? Де вона полюбляє сидіти? Що побачила сорока?
Що вона попросила у кота? Що потім сталося?
👦👧
Читання твору В. Сухомлинського «Співуча пір’їнка».
Є на світі дивовижний птах — стрепет. Він співає... Чим, як ви думаєте, діти? Він
співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Летить стрепет,
і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка висува-ється і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтон-шої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.
Та ось сталося лихо. Загубив стрепет співучу пір’їнку. Випала вона й упала на землю.
Захотілось стрепетові поспівати, а співучої пір’їнки немає.
Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір’їнку стрепета, підняв її, побіг —
і пір’їнка заспівала.
Почув стрепет спів своєї пір’їнки, прилетів до хлопчика й просить:
— Хлопчику, віддай мою співучу пір’їнку. Я не можу жити без пісні.
Повернув Сергійко стрепетові співучу пір’їнку.
Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він зга-дував стрепета і думав: «У кожної людини є своя співуча пір’їнка. Нещасливий той,
у кого такої пір’їнки немає».
Запитання за змістом твору
Як звуть дивовижного птаха?
Чим він співає?
Яке лихо з ним сталося?
Хто знайшов пір’їнку? Як знайшов птах свою пір’їнку?
Чи віддав хлопчик пір’їнку?
Який висновок зробив дорослий чоловік?
👦👧
Читання вірша Т. Коломієць «Дятел».
Дятел дерево довбав,
Дощик дятла не дістав:
У дуплі у дятла дім,
Дятленятам добре в нім.
Запитання за змістом вірша
Що довбав дятел? Де у дятла дім? Іще кому там добре?
👦👧
Восени пахне яблуками
В. Сухомлинський
Тихий осінній день. У яблуневому саду літають джмелі. Ось вони помітили яблуко, що
впало з дерева і лежить на землі. З яблука тече солодкий сік. Обліпили яблуко джмелі.
Зайшло сонце. А в саду пахнуть яблука, нагріті сонцем. Десь заспівав цвіркун. Коли це
з яблуні на землю впало яблуко — гуп... Цвіркун замовк. Пролетів сполоханий птах. Десь
за лісом у нічному небі спалахнула зірка. Знову заспівав цвіркун. Уже й місяць виплив на
небо, а яблука пахнуть гарячим сонцем.
👦👧
Як починається Осінь
В. Сухомлинський
Осінь — це дочка Діда Мороза. Старша дочка, бо є ще в нього молодша доня — Весна.
В Осені коси заквітчані колосками й червоними ягідками калини. Ходить Осінь лугами,
берегами. Де зітхне, там холодом війне.
Любить Осінь ночами сидіти на березі ставка. А вранці над водою підіймається сивий
туман і довго не розходиться. Оце й починається Осінь.
Бояться Осені пташки. Як тільки побачать її ластівки, злітаються і про щось тривожно
радяться. А журавлі піднімаються високо в небо і тривожно курличуть.
Любить Осінь заходити в садки. Доторкнеться до яблуні — яблука жовтіють.
А дятли радіють, зустрівшись з Осінню: голосно щебечуть, перелітають із місця на
місце, шукають поживи на деревах.
Сьогодні теплий, сонячний день. Низько стоїть сонце — світить, але не дуже гріє. Сіла
старша донька Діда Мороза під стогом сіна, розплітає косу, гріється. Співає пісню про
срібні павутинки.
👦👧
Загадки про овочі
***
Круглий, червоний, немов світлофор,
Дуже смачненький вродив ... (помідор).
***
Плакала- ридала Юля,
Коли чистила ... (цибулю).
***
Червоний, хвостатий, солодкий на смак —
Всі знають, що зветься цей овоч ... (буряк).
***
Ріже матуся на борщик із хрустом
Круглу та білу велику ... (капусту).
👦👧
______________________________________________
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
ЛИСТОПАД
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
_________________________________
Тема тижня «Мешканці лісу»
Спілкування в колі: білочка
Мета: дати уявлення про білку, її зовнішній вигляд, спосіб життя.
Запитання: Де живе білочка? Як пересувається? Як вона готується до зими?
👦👧
Спостереження за опаданням листя
Мета: збагачувати уявлення дітей про стан рослин восени: опадання листя; продовжувати вчити помічати красу осінньої природи та милуватися нею.
Запитання: Яка пора року зараз? Як змінює осінь дерева та кущі? Куди падає листя з дерев?
Запитання: Якого вони розміру, форми, який з них більший за розміром?
👦👧
Спілкування в колі: чим багатий ліс?
Мета: систематизувати знання дітей про те, який урожай приготувала природа у лісі; виховувати любов до природи, до лісу та його мешканців.
Запитання
Що таке ліс?
Який урожай приготувала осінь у лісі? Хто із звірят збирає горіхи, гриби?
Хто збирає лісові ягоди?
👦👧
Спілкування в колі: як люди піклуються про звірят?
Мета: прищеплювати дітям цікавість до природи; виховувати дбайливе ставлення до тварин.
Запитання: Хто допомагає звірятам взимку? Як білочка готується до зими? Хто такий лісник?
👦👧
Читання вірша «Де ти, білочко, живеш?».
— Де ти, білочко, живеш?
Що ти, білочко, гризеш?
— У зеленому ліску,
У дуплі, у соснячку.
Я гризу горішки,
І гриби, і шишки.
👦👧
вірш Грицька Бойка «Білка»
Хвіст трубою, спритні ніжки —
Стриб із гілки на сучок!
Носить білочка горішки
В золотистий сундучок
В неї очі, мов горішки,
Кожушинка хутряна.
Гострі вушка, наче ріжки,
У дуплі живе вона.
Запитання: Яка білочка за розміром? Яке у неї хутро? Якого кольору? Які в неї оче- нята, вушка? Як вона стрибає по гілках? Що вона полюбляє гризти? Де вона живе?
👦👧
Дидактична гра «Що є у зайчика?»
Мета: закріпити уявлення дітей про зовнішній вигляд зайчика; розвивати спостережливість, уяву.
У зайчика є вушка. Вони довгі, великі.
У зайчика є оченята. Вони темні, косенькі, блискучі.
У зайчика є лапки. Вони сильні, міцні. На них зайчик швидко бігає. У зайчика є хвостик. Він куций, маленький, пухнастий.
👦👧
Вірш К. Перелісної «Лисичка».
Тірі-тірі-тірі-тірі!
Маю ніжок аж чотири,
Хвостик довгий і як пух,
Ще й рудесенький кожух.
Тірі-тірі-тірі-річки!
Бистрі очі у лисички,
Зубки гострі, як шпички,
Їх бояться малючки.
👦👧
Спостереження за осінніми змінами погоди
Мета: розвивати спостережливість; формувати вміння з’ясовувати причини та наслідки явищ природи: холодно — звірі готуються до зими.
Запитання
Яке сьогодні небо?
Чи світить сонце?
Яке стало повітря?
Діти розповідають про погоду і з’ясовують, що стало холодно не тільки людині, а й звірятам у лісі. Як ви гадаєте, як поводяться лісові звірі у таку пору року? Що вони роблять?
👦👧
Читання вірша П. Ребра «Ой журився їжачок».
Ой журився їжачок,
Що багато колючок
На його свитині.
Не було б тих голочок —
Він катав би діточок
День і ніч на спині!
Запитання: Чому журився їжачок?
Що було б, якщо б у нього не було голочок?
👦👧
_______________________________________________________
👦👧
Тема тижня «Хто як до зими готується?»
Спілкування в колі: буду я природі другом (правила поведінки у лісі)
Мета: закріпити з дітьми правила поведінки в лісі.
Запитання: Чи можна викидати сміття в лісі? Чому? Що в лісі можна робити, а що — ні?
👦👧
Вірш К. Перелісної «Що сталося?».
Чорнобривці із куточка виглядають:
«Що це сталося з садочком?» — всі питають.
«Ще учора скрізь тут квіти розцвітали, А сьогодні де ж поділись? Чи зів’яли? Нащо вкрило їх це листя із кленочка?» Дуже сумно стало у садочку.
Запитання: Чому стало сумно у садочку? Як ви гадаєте, чи подобається така погода лісовим мешканцям?
👦👧
Дидактична гра «Назви одним словом»
Мета: вправляти дітей в умінні групувати представників живої природи відповідно до певної категорії та називати її.
Лисиця, вовк, заєць — це ...
Горобець, ластівка, ворона — це ... Метелик, муха, мураха, оса — це ... Їжак, ведмідь, білка — це ...
Сорока, шпак, синиця — це ...
👦👧
Читання вірша К. Перелісної «Польова мишка».
Жила руда мишка у полі,
Житечка мала доволі.
Зерно по зернині тягала,
У нірку глибоку ховала.
Не боялась мишка нікого.
Назбирала пуху м’якого,
Настелила у нірці перинку,
Щоб було де спати узимку.
Запитання: Де жила мишка? Якого вона була кольору? Куди вона тягала зерно? Для чого вона назбирала пуху?
👦👧
Спілкування в колі: вплив погоди на життя тварин
Мета: продовжувати учити дітей визначати стан погоди, знаходити причинно-наслідкові зв’язки; розвивати спостережливість, любов до природи.
Запитання: Яка сьогодні погода? Як поводяться звірі у таку погоду? Що вони роблять?
👦👧
Загадка
В теплій шубі він лежить, Цілу зиму міцно спить,
А пробудиться від сну — Зустрічатиме весну.
Здогадалися, хто це? (Ведмідь.)
Запитання: Як ричить ведмідь? Як пересувається? Що він полюбляє їсти?
👦👧
Читання вірша А. Камінчука «Ведмежі сни».
Вже ведмідь заліз в барліг
І у довгий сон заліг.
Ти скажи, ведмедику,
Розкажи, ведмедику,
Не обридли тобі сни
Від зими аж до весни?
Запитання: Куди заліз ведмідь? Що збирається робити? Про що в нього запитують?
👦👧
_________________________________________________
Тема тижня «Подорож містом»
👦👧
Спілкування в колі: моє місто (із використанням світлин)
Мета: поглибити знання дітей про рідне місто і вулицю; виховувати любов до рідного краю.
Запитання: Що зображено на світлині? Як називається місто, в якому ми живемо? Як називається вулиця, на якій ви живете? У якому будинку ви живете?
👦👧
Відгадування загадок.
Сил багато птах цей має:
У повітрі він літає
Возить у собі людей:
Татусів, матусь, дітей. (Літак.)
👦👧
Є великий, є малий,
З вантажами, легковий.
По дорогах поспішає,
У собі людей катає. (Автомобіль.)
👦👧
Пасажирський чи товарний,
Металевий він і гарний.
Все ховає у вагонах
І стає лиш на перонах. (Потяг.)
👦👧
Через море, океан,
В сильний шторм чи ураган
Впевнено вперед прямує,
А на ньому люд мандрує. (Корабель.)
👦👧
Вірш В. Паронової «Мчать машини».
По шосе спішать машини,
Шелестять, шепочуть шини.
Мчать машини в дальню путь,
То шофери їх ведуть.
👦👧
Читання віршів Т. Яцків про транспорт.
Тролейбус
Ось тролейбус по дорозі
На роботу всіх розвозить,
Але він не п’є бензину,
А вхопився за дротину.
І як струм піде по дроті —
То тролейбус у роботі.
👦👧
Бензовоз
Я — найпотрібніша з машин:
Для інших розвожу бензин.
Всім відомо, що без пального
Не заведуться мотори ні в кого.
Всі про мене знають,
Бензовозом називають.
👦👧
Молоковоз
У мене теж на спині бочка,
Та вона уже — молочна.
Молоко давно розвожу,
Звуть мене молоковозом.
👦👧
Спілкування в колі: яке моє місто?
Мета: викликати в дітей захоплення величним виглядом міста.
Запитання: Де ти живеш? Як називається твоє місто? Чи подобається тобі жити в цьому місті?
👦👧
Промовляння чистомовки.
Слова слід вимовляти чітко та повільно.
Вагончики спішать, Біжать в далеку путь, Вони везуть малят:
«Тук-тук, тук-тук, тук-тук!»
👦👧
Складання описових розповідей, відповідаючи на запитання.
Наприклад: Що це? Якого кольору автобус? Що є в автобуса? Хто керує автобусом? Кого возить автобус?
👦👧
Спілкування в колі: на вулицях міста
Мета: поглибити знання дітей про автомобільний транспорт.
Запитання: Який транспорт перевозить пасажирів? Які автомобілі їздять вулицями нашого міста? Де повинні ходити пішоходи?
👦👧
Дидактична гра «Що зайве?».
Наприклад: Автобус, трамвай, яблуко. Що зайве?
👦👧
Читання вірша К. Перелісної «В автобусі».
До нашого автобуса
Метелик залетів,
Нікого не питаючи,
На перше місце сів...
Нечемний ти, метелику!
Недобре так робити!
Як хочеш з нами їхати,
То треба заплатити.
Запитання за текстом
Хто залетів до автобуса? Чому автор назвав метелика нечемним?
👦👧
Читання вірша В. Паронової «Поведінка у тролейбусі».
Не шуміти, не штовхатись,
Чемно й лагідно триматись.
Без білета — знає кожен —
Їхать в транспорті не можна.
Старим людям, як годиться,
Треба місцем поступиться.
Скоро вихід, не штовхайся,
Потихеньку просувайся.
Бесіда за змістом вірша: Чи можна шуміти у транспорті? Чи можна їхати в транспорті без квитка? Кому необхідно поступитись місцем у транспорті?
👦👧
_________________________________________________
Тема тижня «Магазин одягу та взуття»
👦👧
Спостереження за погодою
Мета: сформувати в дітей знання про зміни в неживій природі в період пізньої осені; розвивати спостережливість, увагу.
Запитання: Якого кольору небо? Які зміни відбулися в стані неживої природи? Чому останній місяць осені дістав назву — листопад?
👦👧
Спілкування в колі: який буває одяг?
Мета: познайомити дітей з різноманітністю одягу (літній, осінній, зимовий); розвивати пам’ять, мовлення, увагу.
Вихователь демонструє по черзі різний одяг і просить відповісти на запитання.
Запитання: Що це? Коли його можна вдягти? Чому?
👦👧
Спілкування в колі: чому у мене такий одяг?
Мета: закріпити знання дітей про сезонний одяг.
Запитання: Чому ми вдяглися тепло? Що у тебе взуто на ніжках?
👦👧
Читання вірша К. Перелісної «Теплий дощик».
Дощику дрібненький,
Дощику тепленький,
Просять тебе діти,
Поливай їм квіти,
Щоб було в садочку
Гарно, як в віночку.
Запитання
Що зростає, напившись дощової водички? А зараз, восени, дощик теплий?
Які осінні дощі?
Коли йде холодний осінній дощ, ані люди, ані тварини не хочуть виходити на вулицю без потреби і сидять вдома, у своїх теплих і затишних оселях.
👦👧
Скоромовка.
Спить, зіщулившись, щеня:
Не вщухає дощ щодня.
👦👧
Дидактична гра «Добре чи погано?»
Мета: виховувати дбайливе ставлення до предметів одягу та взуття.
Новий одяг — ... (добре).
Чистий одяг — ... (добре).
Неохайний одяг — ... (погано).
Брудний одяг — ... (погано).
👦👧
Читання вірша К. Перелісної «Черевички».
От недобрі черевички, —
Завжди лізуть до водички!
Неслухняні вони дуже,
Все шукають, де калюжі...
Хлюп та хлюп — і вже брудні.
Горе мамі... і мені.
Запитання за змістом вірша
Про які черевички йде мова у вірші? Чи можуть черевички самі ходити? Хто ж ішов у калюжі?
Чому цього не можна робити?
У якому взутті можна ходити по калюжах? Чи ваші черевички бувають неслухняними?
👦👧
Читання віршів Т. Яцків про одяг.
Нестрашні мені дощі,
Бо ходжу я у плащі.
Дощик добре про це знає
І мене вже не чіпає.
Гарна шапочка оця
І Наталці до лиця.
Мама дівчинці купила,
Щоби вух не застудила.
Запитання за змістом вірша: Що вдягнемо, коли надворі дощ? Що вдягнемо, щоб не застудити вушка? Який ще одяг ви знаєте?
👦👧
Спілкування в колі: для чого потрібно тепло одягатися?
Мета: учити дітей одягатися за погодою.
Запитання: Чи треба надягати теплу шапочку взимку? Чому? Навіщо потрібна шуба?
👦👧
Заучування скоромовки.
Швидко одягатись
Наш Петрусь не звик,
Він півдня шукає:
— Де мій черевик?
👦👧
Читання вірша О. Благініної «Навчу я братика чобітки взувати».
Я умію узуватись,
Схочу — взуюся умить
І малесенького брата
Цього ж хочу научить.
Чобітки є в нього:
Цей — на ліву ногу,
Цей — на праву ногу.
От як чудово!
Запитання: Що вміє робити дівчинка? Що є у братика? На які ніжки чобітки?
👦👧
Читання вірша Т. Лисенко «Швачка».
Хто одежу шиє всім,
І дорослим і малим,
Дружить з голкою й тканиною,
Строчить швейною машиною?
Хто на спеку й день холодний
Робить людям одяг модний?
Нескладна оця задачка,
Бо майстриню звати швачка!
Запитання: Про кого цей вірш? З чим дружить швачка? Що ще їй допомагає у роботі? Як ви вважаєте, чи необхідна нам її праця? Чому?
👦👧
Мовленнєва гра «Скажи навпаки»
Мачуха зла, жадібна, а Попелюшка … (добра). Мачуха груба, а Попелюшка … (ласкава).
Сестри ліниві, а Попелюшка … (працьовита).
👦👧
Гра «Додай слівце»
Я готую … (обід).
Я чищу … (посуд).
Я перу … (одяг).
Я прасую … (сорочки).
Я шию … (сукню).
Я поливаю … (город, квіти).
Я мию … (підлогу).
👦👧
ЛІТЕРАТУРНИЙ ДОДАТОК
В. Чухліб
Брилик
Мурахи поволі тягнули великий шмат кори, щоб утеплити на зиму свою хатину.
— Ой-ой-ой! — почулося звідкілясь.
Мурахи зупинилися: хто це такий з’явився на їхній стежині?
— Ой-ой-ой! — пролунало знову і змовкло.
Старий мураха-ватажок поправив окуляри і кивнув муравчикам:
— Ану пошукаймо!
Муравчики хутко метнулися навсібіч.
— Ось він! Ось він! — загукав найменший муравчик. — Я знайшов його! З-під дубового листочка виглядав голомозий жолудь.
— Ти чого галасуєш? — суворо запитав його старий мураха.
— Я… я брилика загубив.
— Ну, це ще не біда. Де ти його загубив?
— Та десь отут. Шукав-шукав — нема… — ледь не плакав жолудь.
— Знайдемо твого брилика! — заспокійливо буркнув старий мураха, хоча й не хотілося втрачати часу, відриватися од свого діла.
— Аякже! Знайдемо! — і муравчики вже шелестіли листям.
— Ось він! Ось він! — почувся веселий голосок найменшого муравчика.
І всі побачили брилика. Побачити — одне, а спробуй дістати його! Брилик плавав посе- ред озеречка, що хлюпотіло в кізоччиному сліді-копитці.
Та хіба були в лісі такі справи, яких не могли б рішити гуртом мудрі й завзяті мурахи! Тож і тепер старий ватажок подумав хвилинку, примруживши очі під окулярами, і наказав кидати у воду галузки. Невдовзі пловучий міст простягнувся аж до брилика.
Охочих іти за бриликом було багато. Але старий мурах розсудив так:
— Брилика хто знайшов? Найменший муравчик. До того ж він серед нас найлегший.
Кому ж і йти, як не йому.
Думаєте, не боязко було муравчику? Еге! Навіть коліна в нього затремтіли. Та цього ніхто не помітив, бо він умить переборов страх і ступив на місток.
Настил прогинався, подекуди вода сягала вище колін, однак муравчик уперто проби- вався до мети.
Нарешті він торкнувся брилика і… зрозумів, що витягти його одному не під силу. І на березі, мабуть, збагнули це, бо звідти долинуло:
— Йдемо на підмогу!
Вони ж не знали, що пробиратися містком так небезпечно. Муравчик закричав:
— Зачекайте! Міст не витримає! Я що-небудь придумаю!
І таки придумав! Стрибнув у брилика й погрібся до берега гіллячкою, ніби весельцем. Так, у брилику, й винесли на берег муравчика його друзі.
— Ось твій брилик, візьми! — сказали вони жолудю.
— Спасибі! — прошепотів жолудь. — Коли я стану дубом, приходьте відпочивати до мене в затінок.
— А ти сьогодні в нас молодець! — поплескав по плечу найменшого муравчика ватажок.
Мурахи взялися за свою нелегку ношу й потягнули її далі. Жолудь вибрався на пеньок і махав їм услід бриликом.
👦👧
С. Маршак
Дрімота й Позіхота
Блукали по дорозі Дрімота й Позіхота. Дрімота забігала у двері і ворота,
У вікна заглядала, Питалася: — Чи спиш? — І діточкам казала:
— Вкладайтеся скоріш!
А Позіхота каже: — Хто спати швидше ляже, Тому вона сьогодні хороші сни покаже,
А хто, бува, не ляже У ліжко знову спати, Вона тому накаже Всю нічку позіхати!.
👦👧
Вовк і козенята
Українська народна казка
Дика коза збудувала в лісі хатку і навела там собі діток. Коли виходила коза з дому пастись, так діткам наказувала, щоб вони нікому не одчиняли дверей. Пішла коза до лісу, напаслась досить, вернулась додому, підійшла до дверей і заспівала:
— Діточки мої, козеняточка, Одмикайтесь, одчиняйтесь; Ваша матінка прийшла, Молочка вам принесла!
Козенята, почувши материн голосок, миттю кинулись до дверей і одчинились. Коза увійшла, нагодувала діток молоком і знов побігла пастись.
Вовк підслухав, як вона співала, тільки гаразд не второпав, як коза причитувала. Трохи згодом підійшов до козиної хатки і затяг пісню своїм невдалим вовчим голосом:
— Козеняточка, мої хлоп’яточка, Одсувайтесь, одчиняйтесь;
Ваша мати прийшла, Молочка вам принесла!
Козенята пізнали, що не материн голос, і кажуть йому:
— Не одчиним, не матінчин голосок. У нашої матусі тоненький голосок!
Вовк одійшов од козиної хатки, сів за кущами, посидів трохи, поміркував і знов пішов до козенят. Підійшов до дверей і затяг тонким голосом:
— Козеняточка, мої діточки, Одмикайтесь, одчиняйтесь; Ваша мати прийшла, Молочка вам принесла!
Козенята підбігли до дверей одчинять, а далі схаменулись, здогадалися, що він не так причитує і голос нерівний, трохи товщий. Тоді вони одмовили йому так:
— Не одчиним, не матінчин голосок. У нашої матінки голосок тонший, і вона не так співа.
Вовк з досадою пішов від хати. Одійшов геть за кущі неподалеко од козенят і сів там піджидать, поки прийде коза, щоб підслухать, як вона буде співать і щоб собі перейнять її голос і причот.
Незабаром прийшла коза і заспівала:
— Козеняточка, мої діточки, Одмикайтесь, одчиняйтесь; Ваша матінка прийшла, Молочка вам принесла!
Козенята пізнали свою матінку, одчинили їй і похвалились що до них хтось приходив і хотів обдурити їх. Коза нагодувала діток і приказала їм, щоб вони нікому не одчиняли, а щоб вони не помилились, розказала їм, як вона буде причитувать надалі. Коза переночу- вала дома, а на ранок, чуть зоря, подалась пастись.
Вовк, діждавшись ранку, став думать, як би ж його умудриться, щоб голос свій підве- сти під козиний, а далі почав пробувати свій голос. Завив раз — дуже товсто; завив другий раз — теж не підходить під козиний голос. Він затяг третій раз самим тоншим голосом, та й він все ж таки під козиний не підходив.
Бігла мимо лисиця. Почула і спинилась. Підійшла до вовка поближче і пита:
— Чого ти, вовче, виєш, чи ти дуже оголодав?
— Та це я, сестричко, пробую свій голос; надибав козину хатку та ніяк не доберусь до них, не одчиняють кляті дверей, пізнають по голосу, що не їх мати. Так я хочу підібрать ноту, щоб заспівать по-козиному.
— Ні, вовче, так діло твоє не вигоре; коли хочеш посмакувать козинятками, так попро- хай мене, я тебе научу.
— Научи, спасибі тобі, я тобі оддячу.
— А що ти мені даси?
— Так як доберусь до козенят, так і тобі одного дам.
— Ні, так я не згодна; коли там діло буде, а я зараз їсти хочу; ти принеси мені гуску, тоді научу, як голос поправить.
Вовк згодивсь, побіг добувати гуску. Довгенько никав понад річкою в очереті, все під- крадавсь до гусей і вже надвечір піймав одну гуску. Миттю примчав до лисиці, оддав їй подарунок і каже:
— Ну, тепер, сестричко, научи, як поправити голос.
— А от що, вовче, іди ти до коваля і попрохай його, щоб він тобі насталив голос. Тоді ти будеш уміти співати по-козиному.
— А де ж я буду того коваля шукать?
— А он там у край села кузня стоїть, туди і йди.
Вовк послухав лисиці, пішов до коваля. Підійшов до кузні і каже:
— Чоловіче, настали мені голос, щоб я міг співати по-козиному.
— А що ж ти мені за це даси?
— Та я ж не знаю, що ти з мене візьмеш; грошей у звірів не бува, а подарочок який-не- будь принесу тобі.
— А от що, вовче, принеси ти мені пару гусей, тоді я насталю голос; тільки щоб гуси були живі.
Вовк помчався до річки і почав шастать по березі в очеретах. Забовтавсь бідняга по самі вуха, а таки піймав пару гусей, взяв їх обох за крила і повів до коваля. Вовка оскома брала на гусей, хотілось самому їх поїсти, та треба було добиться свого...
Приніс гусей до коваля і каже:
— Ну, чоловіче, подарок тобі уже приніс, скоріш стали мені голос.
— Добре, вовче, тепер можна взяться і за роботу. Ти, вовче, стань поближче до ковадла, вивали подужче язик та заплющ очі, а я зараз налагодю, що треба.
Вовк підійшов до ковадла, вивалив язик, заплющив очі і стояв як укопаний. Коваль взяв мерщій самий більший молот та й торохнув вовка по лобі...
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
ГРУДЕНЬ
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
Тема тижня: «Поважаємо людей праці»
👦👧
Потішка
Я печу, печу, печу
Діткам всім по калачу,
Зверху маком притрушу
В піч гарячу посаджу.
Випікайтесь, калачі,
У натопленій печі!
Буду Рому, буду Нату
Калачами частувати!
👦👧
Читання вірша О. Благініної «Оленка».
Є у нас маленька —
Дівчинка Оленка.
Дівчинка-приспівочка,
Круглая голівочка.
Цілий день: «Уа-уа!».
От і всі її слова.
👦👧
Інсценування вірша І. Січовика «Ковальок, ковальок»
— Ковальок, ковальок,
Підкуй чобіток!
А я тобі, ковальок,
Дам за теє п’ятачок.
— Я не хочу кувать.
В мене ручки болять.
👦👧
Спілкування в колі: у дитсадку є кімната…
Запитання: Які кімнати є у нас у групі? Що ми робимо у роздягальні? А що в уми-
вальні? А у спальні? Де ви полюбляєте гратися?
👦👧
Дидактична гра «Друзі чистоти»
Щоб намилити руки, щоки, тіло, нам потрібне ...
Коли купаються, труть себе намиленою ...
Після вмивання та купання треба витиратися ...
Щоб причесатися, нам потрібен ...
👦👧
Спілкування в колі: чудові бурульки
Запитання: Якої форми бурулька? Якого кольору?
👦👧
Мовленнєва гра «Хто де працює?».
Де працює лікар? (У лікарні.)
Де працює продавець? (У магазині.)
Де зустрічає малят вихователь? (У дитячому садку.)
Де працює кухар? (На кухні.)
Де працює будівельник? (На будівництві.)
👦👧
Дидактична гра «Моє–наше»
Чия це лялька? (Наша.)
Чиє у тебе плаття? (Моє.)
Чиї гойдалки на майданчику? (Наші.)
Чия це групова кімната? (Наша.)
👦👧
Вправа «Як необхідно дбати про своє здоров’я?».
Мити руки після прогулянки, туалету і перед їжею.
Добре їсти, вживати вітаміни.
Гуляти на свіжому повітрі.
Слухатися своїх батьків.
👦👧
Читання уривка з вірша Ю. Шкрумеляка «Галя-праля».
Зажурилась наша Галя,
Що в брудному ходить ляля.
Всю білизну намочила,
Намилила, ще й варила,
А по тому стала прати,
Все робила так, як мати...
Запитання: Чому зажурилася Галя? Що вона зробила, щоб лялька була чиста?
👦👧
вірш Грицька Бойка «Зліпим бабу снігову».
Білий сніг, рихлий сніг
Прилипає нам до ніг.
Зліпим бабу снігову,
Розмалюєм, як живу.
А замерзнуть рученята,
Будем снігом розтирати!
👦👧
Спостереження за снігопадом
Запитання
Яка зараз погода?
Який настрій навіває нам така погода?
Чи раді ви сьогоднішньому снігопаду? Чому?
Яка пора року подарувала нам снігопад?
Звідки падають сніжинки?
👦👧
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
Тема тижня: ««Зима-чарівниця» (ґрунт, вода, сніг)»
👦👧
Спостереження за станом погоди
Запитання: Як називається перший зимовий місяць? Які ознаки зими? Як цей
місяць називають в народі?
👦👧
Дидактична гра «Що буває взимку?»
Запитання: Зима яка? Які дерева взимку? Взимку сонечко яке?
👦👧
Читання вірша Р. Завадовича «Сніжок».
Сипле, сипле сніжок,
Сипле, сіє, трясе.
На поля, на лужок —
Вже не видно стежок,
Забіліло усе…
👦👧
Дидактична гра «Сніговий ланцюжок»
Сніг — сніжний, засніжений, сніжинки, сніговик ...
Лід — льодовий, льодочок ... Мороз — морозний, морозець ...
👦👧
Спостереження за хмарами
Запитання
Про що ця загадка? Якого кольору небо?
Чому переважають сірі тони?
Які хмари за розміром?
👦👧
Спілкування в колі: чому сніг рипить?
Запитання
Які ознаки справжньої зими?
Від чого рипить сніг?
Коли рипіння найсильніше?
👦👧
Спостереження за ранковим морозцем
Читання вірша Грицька Бойка «Морозець».
Запитання: Чому морозець щипає за щічки? Які ознаки зими? Як слід поводитися
на морозі?
👦👧
вірш М. Познанської.
Тихо-тихо сніг іде,
Білий сніг лапатий,
Ми у двір скоріш підем,
Візьмемо лопати.
Ми прокинем зранку
Стежку біля ґанку.
Вийде мама з хати
І почне питати:
— Хто ж це так доріжку
Вміє прокидати?
Запитання: Діти, як ви гадаєте, хто в нас у садку розчищує доріжки? Як ви гадаєте,
для чого він це робить?
👦👧
Спостереження за снігом
Запитання: Якої форми сніжинки? Спіймайте сніжинку на долоньку. Що з нею сталося? Де вона поділася?
👦👧
Читання оповідання В. Сухомлинського «Хлопчик і сніжинка»
Запитання за змістом тексту: Про яке явище природи йде мова в оповіданні?
Якою була сніжинка, що її побачив хлопчик? Чому хлопчик простягнув долоньку?
Що сталося зі сніжинкою на теплій дитячій долоньці? Розкажіть. Що відчував хлопчик, дивлячись на крапельку води?
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
Тема тижня «Кришталева зимонька» (повітря, мороз)
👦👧
Спостереження за погодою
Запитання: Які ознаки зими ви знаєте? Як називається перший зимовий місяць?
Чи гріє сонце взимку?
👦👧
Читання вірша про те, як слід берегти чобітки.
Братикові чобітки
Червоненькі чобітки
Обійшли усі стежки.
Спить Андрійко,
Менший братик,
То й вони вже хочуть спати.
Я почищу чобіточки,
Ще й ослінчика знайду,
У сухенькому куточку
Спочивати покладу.
👦👧
Читання вірша К. Перелісної «Сніжок».
Ой, лети, сніжок, лети,
Замітай дороги!
Ходять діти по снігу —
Загрузають ноги.
Снігу, білий сніжку,
Посипай доріжку!
Насип цілу гору
Біля цього двору.
А лопатки наші де?
Нащо їх ховати?
Таж вони якраз на те,
Щоб сніг розгрібати.
Запитання за змістом вірша: Що летить? Що сніжок замітає? Чому загрузають
ніжки?
👦👧
постереження за зимовим пейзажем на майданчику
Запитання: Що сталося? Що це за пух вкрив землю? Яка пора року настала?
👦👧
Мовленнєва гра «Скажи інакше»
Сніг — сніжний, засніжений, сніжинки, сніговик ...
Лід — льодовий, льодочок ...
Мороз — морозний, морозець ...
👦👧
Спілкування в колі: на що схожі засніжені дерева?
Запитання: Як виглядають дерева взимку? Чим вкриті дерева взимку? З чим можна
порівняти зимові дерева?
👦👧
вірш Л. Первомайського «Срібні дерева».
Срібні дерева — срібне гілля,
Сріблом пухнастим вкрита земля.
Срібні у синьому небі хмарки,
В срібних заметах срібні стежки.
Срібний-пресрібний ліс приберіг
Білочці срібній срібний горіх.
Запитання: Чим вкрита земля? На що схожі дерева взимку? Який вигляд мають
хмаринки взимку? Чи подобаються вам зимові дерева? Чому?
👦👧
Читання оповідання В. Сухомлинського «Бурулька».
Одного разу взимку зайчик приніс додому бурульку. Вдома він залишив її на підлозі
у передпокої, а сам пішов обідати. А потім — спати. Коли зайчик прокинувся, він
одразу ж згадав про бурульку. Вибіг у передпокій. А бурулька зникла — її ніде немає!
Проте на підлозі блищала калюжа води.
— Де моя бурулька? — здивувався зайчик.
— Розтанула, — відповіла мама.
Зайчик не зрозумів, що означає «розтанула», але все одно засмутився і заплакав.
Не плач, зайчику! Завтра знайдеш нову бурульку.
Запитання до тексту: Що приніс зайчик додому? Де він залишив бурульку? Куди
вона поділася? Що з нею сталося? Чи зрозумів зайчик, де поділася бурулька?
👦👧
вірш Грицька Бойка «Ковзани».
Є у мене ковзани,
Ковзани-пустуни.
Тільки ранок наступає —
Вже на вулиці вони.
Їм сподобавсь дуже лід,
Я ж спізнився на обід.
І мені сказала мама:
— Просто горе з ковзанами!
Отакі-то ковзани,
Ковзани-пустуни!
👦👧
Читання казки В. Сухомлинського «Де береться краплинка».
Бігла Оленка по льоду. Падали сніжинки. Ніби плавали в повітрі. Одна сіла на
рукав. Дивиться Оленка на пухнасту сніжинку. Шестикутна зірочка, така красива,
блискуча. Ніби казковий майстер вирізьбив її зі срібної пластинки.
Наблизилась Оленка до сніжинки. Дивиться, милується нею.
І бачить диво: сніжинка стала краплинкою води.
Запитання за змістом твору: Де ж беруться краплинки води? Який вигляд мають
сніжинки? Чому сніжинка стала краплинкою води? Скажіть, діти, чи можна поба-
чити краплинку води?
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
Тема тижня «Новий рік» (свято ялинки)
👦👧
Спостереження за ялинкою
Запитання
Як називається це дерево?
Назвіть складові частини дерева.
Чи є у ялинки листочки?
Якого кольору голочки? Якого кольору були голочки восени?
Чи змінився їхній колір? Чи пахнуть голочки ялинки?
На кого із лісових мешканців схожа ялинка?
👦👧
Спілкування в колі: прикрасимо ялинку
Запитання: Яке свято буде незабаром? Чим прикрашена ялинка? Назвіть, які ви
знаєте новорічні прикраси.
👦👧
Відгадування загадок про геометричні фігури.
Він давно знайомий мій,
Кожен кут його прямий.
Всі чотири сторони
Однієї довжини. (Квадрат.)
Маю я три сторони і три кути.
Чи мене назвати зможеш ти? (Трикутник.)
Я без сторін і без кутів завжди.
Як звуся, нумо підкажи. (Круг.)
👦👧
вірш Л. Костенко «Заячий карнавал».
Вітер, вітер, ти не вий!
У звіряток рік Новий.
Зорі світять на ялинці,
Дід Різдвяник приніс гостинці.
Прометем собі доріжки.
Потанцюємо хоч трішки!
Маски зробим з будяків,
Налякаємо вовків!
Запитання за змістом вірша: Про кого вірш? Якому святу радіють звірята? Хто до
них прийшов? Що приніс? Кого вирішили налякати звірята? Чим вони вирішили алякати вовків?
👦👧
Загадка.
З неба сиплеться кудлате
Чи то пір’я, чи то вата
Котрий день уже підряд —
Дуже сильний ... (снігопад).
👦👧
Рефлексійне коло: чому не можна їсти сніг?
Запитання
Який сніг на дотик?
Як ви гадаєте, чому?
Пригадайте, яка була вода, коли розтанула грудка снігу?
Чому не можна їсти сніг?
👦👧
Розглядання ялинок та інших дерев на майданчику
Запитання: Чим відрізняються дерева? Чим схожі?👦👧
👦👧
Вивчення вірша Н. Забіли «Наша ялинка»
За вікном летять сніжинки
І сідають на вікні.
Ми танцюєм круг ялинки
І співаємо пісні.
Ми — щасливі маленята
Найщасливіших батьків.
Це ж для нас — веселі свята,
Подарунки, сміх та спів.
Запитання за змістом вірша
Що летить за вікном?
Куди сніжинки сідають?
Де танцюють діти?
Новий рік — це веселе свято?
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
Тема тижня «Зимові розваги»
👦👧
Спостереження за морозом
Запитання
Як ви гадаєте, чому? Що робить мороз?
Як ми назвемо погоду, коли дуже міцний мороз?
👦👧
Спілкування в колі: чому взимку іде сніг?
Запитання: Яка сьогодні погода? Спіймайте сніжинку на долоньку. Що з нею сталося? Де вона поділася?
👦👧
Зимові загадки
Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі.
Поля причепурила —
Пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона,
Ця бабуся чепурна? (Зима.)
***
Кружляє ніжно білий пух,
Міняє зайчик свій кожух,
Вдягає лиска рукавички,
Співають весело синички,
Ведмідь в барлозі вже дріма,
Яка пора скажіть? … (зима).
***
Під подушкою пакунки —
Миколайчика дарунки.
Трішки ще й почне свій лік,
Не старий, а Новий рік! (Грудень.)
***
Біле, як сорочка,
Пухнасте, як квочка.
Крил немає,
А гарно літає.
Що це за птиця,
Що сонця боїться? (Сніг.)
***
На долоню зірка впала,
Я дмухнув — вона розтала.
То не зірка вже, краплинка,
А була вона … (сніжинка).
***
Їжачок на неї схожий,
На ній листя не знайдеш.
Як красуня, струнка,
А на Новий рік — важлива. (Ялинка.)
***
Прозорий, як скло,
Та не вставиш у вікно. (Крига.)
***
По стежині, по дорозі
Бігти я у них не в змозі,
По снігу не йдуть як слід:
До вподоби — тільки лід. (Ковзани.)
***
Прийшла баба з вітрами
Та з білими снігами.
Привела з собою
Діда з бородою. (Зима і Мороз.)
***
Плету хлівець на четверо овець,
А на п’яту окремо. (Рукавичка.)
***
Росте вона зимою
Донизу головою
Тонеькою,
Прозорою,
Біло-голубою. (Бурулька.)
***
І не сніг, не лід,
А сріблом дерева прибере. (Іній.)
***
Змійкою в’ються по землі,
Виють жалісно в трубі,
Засипають снігом їли.
Це – зимові… (хуртовини.)
***
Що то за віз,
Що без коліс,
Влітку відпочиває
Взимку дітей катає. (Санчата.)
***
Круг ялинки справжнє свято.
Тут і діти, і звірята,
Співи, танці, шум і крик —
Всі стрічають … (Новий Рік).
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
СІЧЕНЬ
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
Тема тижня. «Зимова казка»
Читання вірша О. Висотської «На санчатах».
Мчать санчата з гірки вниз,
Міцно, лялечко, держись.
Ти упевнено сиди,
У канавку не впади!
вірш О. Маружного «Снігова баба»
Порошить метелиця,
Білим снігом стелеться.
На подвір’я, як жива,
Вийшла баба снігова
У вбранні зимовому,
Гарному, казковому.
На сніжку вона стоїть,
Ще й ногами тупотить.
Є у баби палиця,
Баба нею свариться.
Чорні очі аж горять:
Краще бабу не чіпать!
Запитання: Яка пора року зображена у вірші? Що порошить? Хто вийшов на
подвір’я? У якому вона вбранні? Де стоїть снігова баба і що вона робить? Що в неї є?
Які в неї очі? Чого не можна робити?
вірш Л. Гнатюка «Розсипа зима сніжинки»
Розсипа зима сніжинки
З новорічної торбинки.
Ну а ми в своїй господі
Хазяйнуєм недарма:
Новорічні і різдвяні
Йдуть до нас уже свята..
Запитання: Які ви знаєте свята? За що їх любите? Які свята приходять до нас
узимку? Назвіть ознаки цієї пори року. Кого чекають діти в кожній оселі? Хто прихо дить на Новий рік?
Заучування колядки
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, тітко, пирога
Як не дасте пирога,
Візьму бика за рога.
Поведу на торжок,
Куплю собі пиріжок.
) Відгадування загадок.
Сипле сніг без упину,
Вже засипав долину.
На горбочках хлоп’ята
Вже катають… (санчата).
Без дощок, без сокири
На річці міст зробили.
На мосту зібрались діти
І не знають, що робити.
Думать почали вони,
Де їм взяти… (ковзани)
Сніги упали свіжі,
Прослався білий шлях —
Візьму я бистрі… (лижі).
Полину, наче птах.
Що за гамір? Що за гра?
Ліпить бабу дітвора!
Біла в баби голова.
Та це ж баба… (снігова)!
_________________________________________________
Тема тижня «Зимуючі птахи»
Читання вірша Г. Чупринки «Віє метелиця»
Віє метелиця,
Крутиться-мелеться,
Котиться полем у млі.
Килимом хутровим
Падає-стелеться
Сніг по замерзлій землі…
Запитання: Як діє метелиця? Як ще можна назвати її? Чи боїтеся ви завії?
Читання вірша А. Усачова «Маленький хлопчисько»
Маленький-маленький хлопчисько
Для крихітно-крихітної пташки
На такому-от маленькому блюдці
Таку-от крихту приніс.
Пташка сказала: «Спасибі!»
Велике-велике спасибі,
Таке величезне спасибі,
Що хлопчик відразу підріс
Запитання: Чи допомагаєте ви пташкам взимку? Як? Чи всі пташки зимують у нас?
Яких пташок, які зимують у нас, ви знаєте?
Відгадування загадок про зимуючих пташок
Малий хлопчина
В сірій сорочині
Все співає: «Цінь-цвірінь!»,
Ой, який великий птах
Важно ходить по садах!
Чорний птах не мовчить,
Розмовляє: «Кар!» кричить. (Ворон.)
Мовби просить: «Крихти кинь!»
Цей маленький молодець —
Жвавий, сірий ... (горобець).
Я прудка, злодійкувата,
Вмію гучно скрекотати,
Довгохвоста, білобока,
Люди звуть мене ... (сорока).
читання вірша М. Пригари «Прилетіла пташка».
Прилетіла пташка
Вранці в дитсадок.
Цій маленькій пташці
Дам я крихіток
Пташечка маленька
Крихітки клює,
Пташечка маленька
Голос подає.
Читання вірша А. Качана «Гості зими»
Сиджу я біля підвіконня,
Коли дивлюся: у садку
На груші… яблука червоні
Аж на самісінькім вершку!
Та ось підкрався кіт-гульвіса,
На грушу стрибонув, овва!
Червоні яблука знялися
І… полетіли! Ну й дива!
Запитання
Кого побачив хлопчик у садку?
Чому автор назвав цих птахів червоними яблуками?
___________
Тема тижня. «Хто як зимує?»
Читання вірша Т. Харлампієвої «А ви білку бачили?».
Скаче білка по ялинці,
Хвіст у неї, як в лисиці.
Хатка білчина в дуплі,
Височенько від землі.
Втоми білочка не знає
І на зиму ще з весни
Шишки день у день збирає
І з ялинок, і з сосни.
А іще вона грибки
Запасає залюбки.
Набирає і на віти
Понастромлює сушити
Запитання: Де скаче білочка? Де її хатка? Що вона збирає на зиму? Як вона сушить
грибочки?
Читання вірша І. Неходи «Ведмедик Мішка».
Ну а це — ведмедик Мішка,
Він і плаче, і реве…
Він звихнув учора ніжку —
І тепер кривенький трішки…
Та нічого, заживе.
Читання вірша М. Щербака «Хатинки»
Хуртовина. Лютий вітер
Колиха замерзлі віти...
Де подітись? Де зігрітись?
Поспішає мишка в нору,
Заховався жук під кору.
У затишному кублі
Вивірка живе в дуплі.
Зайчик, як уже там міг,
Під пеньком приліг у сніг.
Жабки у ставку давно
Десь зарилися на дно...
Навіть киця-муркотуха
У кімнаті щулить вуха
І взяла собі за звичку
Грітися у черевичку.
Як то добре, що в цю днину
Кожний має вже хатину.
Вихователь пропонує розповісти, куди ховаються тваринки у таку погоду, спираю чись на зміст вірша
Читання оповідання Б. Харчука «Як ведмідь зимує»
Настали заморозки. «Замер-рз!» — ревнув ведмідь і потягся у барліг.
Зима довга. Мете сніг. А йому що! Завалився на бік, і сниться йому малина. Вона
зеленіє, починає квітувати. Хоч і вві сні, а так і лоскотить у носі.
«Ху-у-у! — позіхає бурмило. — Ну, здається, половина зими минула — час перевер татися на другий бік». Повернувся. Лапу до рота. І далі йому сниться малина. Вже
відквітувала, стигне. Уся зачервоніла...
Так ведмідь і перебуває зиму. Половину зими спить на одному боці, а половину — на
другому.
Запитання до тексту: Що ведмідь робить усю зиму? Які сни снилися ведмедю?
Як ви гадаєте, чому саме малина йому снилася? Чому ведмідь уві сні бере лапу до
рота? Як ви гадаєте, що іще могло наснитися ведмедю взимку?
Читання вірша М. Познанської «Випав сніг»
Ой, у лісі лист зів’яв!
Білий сніг у лісі впав —
На дубочки молоденькі,
На ялинки зелененькі.
Біло-біло в лісі стало,
Так багато снігу впало!
Запитання: Чому зів’яв лист? Це випав сніг? Що він покрив? Чи корисний сніг?
Читання вірша П. Воронька «Рукавички»
Вчора Талочка-сестричка
Книжку прочитала,
Як у лісі рукавичка
Звірям домом стала.
Я залишив рукавичку
За городом, там, де ліс,
Та ні зайчик, ні лисичка
Й вовк у неї не заліз.
Я подумав: «Замала
В мене рукавичка!»
Більші в мами зі стола
Взяв та й у сестрички.
В ліс відніс: у ці, мабуть,
Звірі влізуть, поживуть.
Хтозна-як в них розмістились
Звірі й як їм спалося,
А мені не пощастило:
Від усіх дісталося
Запитання: Як ви гадаєте, чому дісталося хлопчикові? Яка була рукавичка в казці?
Читання вірша К. Перелісної «Бідний зайчик»
По дорозі зайчик скаче,
Сніг глибокий — зайчик плаче.
Змерз він дуже і тремтить,
І не знає, що робить.
Де спочити? Де присісти?
Де знайти чогось поїсти?
Треба швидше у лісок,
Де стоїть старий пеньок,
Сніг скоріше розгребти
Й, може, корінець знайти,
Або кору трохи згризти ...
Ой, як хоче зайчик їсти!
Запитання: Чому плакав зайчик? Куди він поспішав? Що зайчик шукав поїсти?
__________________
Тема тижня. «Дикі тварини взимку»
Читання вірша Н. Дабіж «Хто де живе?»
Пташка мешкає в гнізді,
Білочка живе в дуплі,
Хитра лиска — у норі,
А ведмідь — в барлозі.
Має вовчик-сірячок
«Спальне лігво». Їжачок —
Хатку з листя і гілок
Десь не при дорозі.
А де ж малий зайчик,
Зайчик-побігайчик,
Собі житло мостить,
Щоб не мокнув хвостик?
Зайчик хатоньки не має,
Довгі вуха він ховає
Під ялинкою, кущем,
Тож і мокне під дощем
Запитання: Де живе пташка? А хто ще живе на дереві? Хто будує будиночок з гілок
і листя? А в кого домівка в норі? Як називається домівка ведмедя? А в кого немає
домівки? Де живе зайчик?
Відгадування загадок про лісових мешканців
Влітку носить сіру шубу,
Гостроносий і малий,
Сірий, тихий і незлий.
Вдень ховається. Вночі
Йде шукать собі харчі.
Весь із тонких голочок.
Як він зветься? (Їжачок.)
Сама мала, шубка пухка,
З гілки на гілку стрибає,
Шишки, горішки збирає. (Білка.)
Має з тріщинкою губу,
Косі очі й довгі вуха.
Взимку білого кожуха. (Заєць.)
Взимку ляже спати
Дядько волохатий.
Лиш тоді устане,
Як весна настане. (Ведмідь.)
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
ЛЮТИЙ
🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨
🌟🎓✨🌟Перший тиждень
«Квіти на підвіконні»🎓✨🌟🎓✨
Читання вірша Р. Пінь «Про що шепочуть квіти»
Спитала маму доня:
«Про що це на балконі
Мені шепучуть квіти:
Про сонце чи про літо?»
Сказала мама доньці:
«Гаряче влітку сонце,
Тож і шепочуть квіти:
Нас не забудь полити!»
Запитання: Як ви гадаєте, де ростуть квіти? Про що вони просять дівчинку?
Читання вірша Н. Григор’євої «Кімнатні квіти».
Кімнатні квіти я люблю:
То пещу їх, то поливаю,
То з ними тихо говорю,
То пісню їм на сон співаю.
Вони всміхаються мені,
Живі, прекрасні, чарівні.
Запитання: Як ставиться дівчинка до своїх квітів? Як вони їй відповідають?
Читання вірша П. Воронька «Квіти».
Герані у хаті — їм тепло зимою.
Сніжинки крилаті летять за стіною.
Летять за шибками: «Он квіти в теплі!»
Й намерзли квітками сніжинки на склі.
Запитання: Яка погода за вікном? Як почуваються квіти у приміщенні? Хто їм позаздрив?
🌟🎓✨🌟Другий тиждень
«Який/яка я?»🎓✨🌟🎓✨
Читання віршика про пальчики.
Оцей пальчик — мій дідусь,
А оцей — бабуся.
Оцей пальчик — мій татусь,
А оцей — матуся.
А оцей маленький пальчик —
Я сам — Дмитрик.
Читання вірша Грицька Бойка «Я вже велика дівчинка»
Мене мама, як маленьку, умивала
І щоранку дві косички заплітала.
Заплітала мені мама дві косички,
Одягала черевички, рукавички.
А тепер скажу я мамі, що такою
Вже не хочу бути більше я малою.
Сама буду я щоранку умиватись,
Заплітатись, одягатись, умиватись.
Ще й найменшенькому братику Андрію
Черевички взути я зумію
Запитання: Як мама піклувалася про дівчинку, коли вона була маленькою? Якою
тепер стала дівчинка? Що вона обіцяє мамі?
Відгадування загадок «Що є в людини?»
Щоб ходити швидко пішки,
Є в маляток спритні ... (ніжки).
Лапки в киці, крила в курки,
А в людини — вправні ... (руки).
Задоволений собою,
Я киваю ... (головою).
Голова крутитись вміє,
Бо їй допомагає ... (шия).
Читання вірша М. Познанської «Моя ляля»
Є ляля у мене, схожа на мене,
Ну просто як менша сестричка моя:
В обох нас косички,
В обох круглі личка,
І навіть всміхається ляля, як я.
Однакові очі і в неї, і в мене;
Однакові плаття: зелене й зелене.
І в неї косинка, і в мене косинка,
І навіть зовуть нас:
Маринка й Маринка
Запитання: Як звали дівчинку та її ляльку? Чим вони були схожі? А у вас є такі
іграшки? Як ви піклуєтесь про них?
Читання вірша М. Познанської «Правда ж, мамо, я великий?»
Правда ж, мамо, я великий?
Сам взуваю черевики,
Зашнуровую шнурочки,
Сам вбираюся в сорочку,
Сам лице і руки мию,
Сам зачісуватись вмію.
І не плачу я ніколи…
Скоро вже піду до школи!
Бесіда за змістом вірша. Чи подобається вам цей хлопчик? Чому? Яку роботу ви виконуєте вдома? Чи любите допомагати старшим? Як саме?
🌟🎓✨🌟Третій тиждень
«Про здоров’я треба знати,
про здоров’я треба дбати»🎓✨🌟🎓✨
Читання вірша В. Крищенка «Чепуруха»
Наша доня чепуруха —
Миє шию, миє вуха,
Миє руки, миє ніжки,
Як лягає спати в ліжко.
Та іще гарненько очі
Миє — аж блищать вони,
Щоб приходили щоночі
Голубі чистенькі сни.
Запитання: Чому дівчинку називають чепурухою? Розкажіть, як дівчинка доглядає
за своїм тілом
Читання вірша Г. Чорнобицької «Добре руки помила».
Доня! Ручок не помила,
А вже коржика вломила?
І до столу хочеш сісти.
Як ти кашку будеш їсти?
В тебе ж пальчики й долоні
Від пісочку аж червоні
Доня руки мила, мила,
Білу піну з милом збила
І водички не жаліла.
Як помила, аж зраділа,
Поспіша до столу сісти
Полуниці й кашу їсти.
Запитання
Чому мама сварить доню?
Що дівчинка хотіла зробити?
Як вона мила руки?
Чого вона не жаліла?
Куди вона поспішала?
Що вона буде їсти?
Читання вірша М. Пономаренко «Бігав півень по сніжку»
Бігав півень по сніжку
У вогненнім кужушку.
Змерзли лапи без чобіт,
Тому вилетів на пліт.
Але й там тепла нема,
Розгулялася зима!
Гірко півень наш зітхнув
І на сідало майнув.
Читання віршованих рядків про здоров’я Л. Лисенка
Наш Миколка дихав ротом
І частесенько хворів.
І хворобами своїми
Він замучив лікарів.
А тепер він диха носом
І справжнісінькі дива:
Став бадьорим і щасливим,
Бо захворювань нема.
Щоб вам дихать стало легше,
Щоб повітря освіжити,
Ми порадимо кватирку
Вам відкритою лишити.
Не впаде здоров’я з неба,
Не надійся, не чекай,
Потурбуйся сам про себе —
І здоров’я здобувай!
Запитання: Чому хворів Миколка? Кого він замучив своїми хворобами? Як він дихає
тепер? Яким став Миколка? Що порадили зробити, щоб освіжити повітря у приміщенні? Хто повинен дбати про своє здоров’я?
Читання вірша А. Камінчука «Півникове горе»
У півника горечко:
Заболіло горлечко.
Він холодну воду пив,
На морозі походив.
А курочка кудкудаче,
Біля півника аж плаче:
«Не пий, півнику, води,
На морозі не ходи!»
Запитання за змістом вірша: Яке сталося у півника горечко? Чому у нього заболіло
горлечко? Що робить курочка? Що радить курочка півникові?
Хороше в водиці миться
З діжки, з ванни, із коритця.
І з ріки, і з ріки!
Ми берем мочалку й мило,
Милим шию, руки милим
Залюбки, залюбки
Бруду хто не любить дуже, —
Мити щоки, мити вуха
Поспіши, поспіши!
Ти дзюрчи, дзюрчи, водице,
Гарно дітонькам помиться
Поможи, поможи!
Запитання за змістом вірша: Де можна митися? Що ми для цього беремо? Що ми
милимо? Що ми змиваємо зі щічок та вушок? Що допомагає діткам гарно помитись?
Для чого необхідно чисто митись?
Читання віршованих рядків Л. Лисенка про здоров’я.
Здоров’я — основа усього на світі,
Здоровими бути бажають всі діти.
Для цього потрібно щоденно вмиватись,
Робити зарядку і тепло вдягатись.
Себе гартувати водою і сонцем
І солодко спати з відкритим віконцем.
І їсти усе, що на стіл подають,
Бо страви нам росту і сил додають.
Запитання: Що необхідно робити, щоб бути здоровим? Для чого необхідно тепло
вдягатися? А для чого необхідно робити зарядку?
🌟🎓✨🌟Четвертий тиждень
«Ясне сонечко усміхається,
зима біла вже ховається»🎓✨🌟🎓✨
Мовленнєва вправа «Скажи інакше»
Сніг — сніжний, засніжений, сніжинки, сніговик ...
Лід — льодовий, льодочок ...
Мороз — морозний, морозець ...
Обігрування вірша Л. Забашти «Зимонька
Зимонько, голубонько,
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум’яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки
В нашому дворі
Читання вірша П. Грабовського «Зійшли сніги, шумить вода»
Зійшли сніги, шумить вода,
Весною повіва:
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива.
Веселе сонечко блищить,
Проміння щедро ллє;
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить;
Струмочок виграє...
Запитання: Що сталося зі снігом? Що з’являється після снігу? Як змінилося сонечко? А природа?
вірш М. Сингаївського «Мороз і сонце»
Хоч мороз, а сонце сяє,
Небо чисте й голубе.
Каже сонечко морозу:
«Розморожу я тебе!»
А мороз на те сміється,
Сніг іскриться навкруги:
«Хай собі говорить сонце,
Не розмерзнуться сніги!»
Читання потішки «Вийди, вийди, сонечко».
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко,
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
Запитання: Куди діти кликали сонечко? Що роблять діти під сонечком? Як вони радіють сонечку?
«У-у-у!» — вітер шалено свистить.
«Рип-рип-рип!» — сніжок тихенько рипить.
«Цінь-цвірінь!» — горобчики співають.
«Шух-шух-шух!» — люди сніг відкидають.
«Дзень-дзелень!» — бурульки долу летять.
«Ха-ха-ха!» — лунає сміх малят.
