Доброго дня, малята та батьки!

25.09 -29.09 Працюємо за темою:  "Осіння погода"

❤️Руханка 🤸‍♀ 

Почни 🌥 ранок бадьоро!

❤️Позитивних емоцій і безпечного простору навколо!❤️

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

""Осіння погода""

👦👧

Читання вірша М. Познанської «Вітер». 

Вітер! Вітер! Вітерець!

Ой, який ти молодець —

Скільки зразу збив з гілок

Грушок, яблук та сливок!

Скільки їх лежить в траві,

На стежках, у кропиві

І в куточку між кущів...

Тільки що ж ти наробив?

Нащо з листям позривав?

Нащо гілку поламав?

Хочеш яблучка — зривай,

Тільки гілки не ламай.

Запитання

Вітер який?

 Якими словами про нього сказано у вірші? 

Що назбивав вітерець? 

Що він зламав?

Як ви гадаєте, це добре для рослин чи ні?

А який ще буває вітер? 

Якими словами про це можна сказати?

Спілкування в колі: «Яка погода?».

Запитання

Яка пора року?

Що відбувається восени в природі?

Що сталося з рослинами — деревами, квітами? 

Чи змінився одяг людей у цю пору року?

Спілкування в колі: «Що таке хмаринки?».

Запитання

Якого кольору хмари? 

На що вони схожі?

Коли плачуть хмари? 

Які їхні сльози?

Загадка:

Темні, сірі, волохаті, 

Мов клубки великі вати, 

Низько небом попливли, 

Дощ та мряку принесли.

(Хмари.)

Запитання

Розкажіть, який сьогодні день. 

Чи є на небі сонечко?

Як ви вважаєте, хто закрив собою веселе сонечко, чому його не видно?

Як називається такий день, як сьогодні, коли все небо вкрите сірими осінніми хма- рами: сонячний чи хмарний?

Що люди беруть з собою в дорогу в такий день? 

Як ви вважаєте, для чого вони це роблять?

Читання вірша К. Перелісної 

«Вітер взяв сопілку в руки». 

Вітер взяв сопілку в руки: «Ду-ду-ду! 

Хто зі мною потанцює у саду?» 

Захиталися жоржини: «Може, й ми! 

Тільки ти нас над землею підніми!»

«Шкода часу, — вітер каже. — Підіймать? 

Видно, вам не доведеться танцювать!»

Тут як зірвуться листочки із дубка, 

Із вербички, із берези, із кленка, —

 Як закрутяться у танці угорі,

І низенько над землею, у дворі. 

Вітер кинувся за ними: «Ой, ду-ду! 

От хто вміє танцювати до ладу!»

Вивчення чистомовок.

Бі-бі-бі — виє вітер у трубі;

Шух-шух-шух — вітер потихеньку вщух.

Гра-пантоміма «Осінній вітер»

Осінній вітер налетів —

Додолу віти всі схилив.

Гілки гойдає вітер,

Осінній гість сердитий.

Туди-сюди, сюди-туди, 

Він хилить клени і дуби, 

Шумить і завиває, 

Ось-ось когось зламає...

М. Стеблін "Як дядько небо виправ"

 

Було це дуже давно. Небо тоді ще лежало на землі, а вітер був ледачий. Спав собі посеред поля в густому горосі. А як намуляє боки, то розсердиться, постелить під себе небо та й знов спить.

Одного разу прийшов дядько в поле та й каже вітрові:

— Вставай, а то через тебе не можна горох зібрати.

— То не збирай, — буркнув вітер спросоння, перевернувся на другий бік і знову заснув.

— Ти ба, який розумний! «Не збирай». Уставай, кажу!

Вітер поволі звівся на ноги і позіхнув. Небо лежало біля нього на землі дуже брудне.

— Дивись, як ти небо засмальцював. На нього й глянути страшно... Бери косу та коси горох, а я піду до річки небо виперу.

Згорнув дядько небо, взяв його на плечі й поніс до Дніпра. Довгенько йшов полями, обминаючи яри та яруги.

Аж ось попереду засиніла річка. Вода в ній чиста-пречиста, така чиста, що всю рибу видно до самого дна.

Розгорнув дядько небо і виправ його гарненько. Воно стало блакитне й прозоре, аж очі вбирало, коли довго на нього дивитись.

«Ач, яке гарнесеньке небо! — думав собі дядько. — Треба б його висушити і розіп’яти вгорі, хай би воно було над землею таке гарне, блакитне. Та й жайворонки мали б де купатися й виспівувати».

Посадив дядько високі зелені дерева і розвісив на них небо. Воно швидко висохло і стало ще краще.

Навіть вітер оторопів: покинув косу, задер голову. А потім як дмухне!

Небо злетіло над деревами високо-високо і вже не опускалося, бо жайворонки за ним піднялися і підпирали його там своїми веселими піснями. 

Кораблик (з англійської) 

Приплив до нас кораблик, 

З чужих країв приплив.

У трюмі — повно яблук, 

В каютах повно слив.

І все на нім казкове, 

Небачене в житті:

І паруси шовкові, і щогли золоті. 

Матроси найспритніші

На палубі стоять,

І все це — білі миші,

І всіх їх двадцять п’ять. 

У качки-капітана 

Кермо в міцних руках! 

От зараз він пристане

І скаже: — Ках-ках-ках!

Маусі й Котаусі (з англійської) 

 Жила-була розумниця Маусі.

Й зустріла вона якось Котаусі. 

У Котаусі — хитрі очаусі

І хижі, дуже гострі зубаусі. 

Підбігла Котаусі до Маусі, 

Улесливо війнула хвостаусі:

«Я склала тобі пісеньку, Маусі! 

Я хочу заспівать  її,  Маусі!» 

Але була кмітливою Маусі:

«Мене ти не обдуриш, Котаусі! 

Я бачу твої хитрі очаусі

І хижі, мов у тигра, зубаусі». 

Сказала так розумниця Маусі

Й чкурнула чимскоріш від Котаусі.

Весь матеріал: 

Сторінка дошкільника

 Цікаві ідеї - КОРИСНІ ВИХІДНІ ДЛЯ МАЛЯТ ТА МАМ І ТАТ

 Hello, English!

with teather Ira з ❤

Навчання дошкiльнят англiйської мови - це особливий вид освiтної дiяльностi.

У процесi навчання дiти не вивчають складових частин незнайомої мови,

а одразу опановують її як засiб спiлкування.

Рекомендації для батьків дошкільнят ❤

Психологiчий вicник. ЗДО5 Теремок

Актуально

   Доброго дня, малята та батьки!

18.09 -  22.09 Працюємо за темою:   "Заглядає сонечко до нас у віконечко"

❤️Руханка 🤸‍♀ 

Почни 🌥 ранок бадьоро!

❤️Позитивних емоцій і безпечного простору навколо!❤️

Осінні казки на ніч українською для дітей :

00:04 - Багрянка - фея осені (Ірина Кошева)

08:42 - Як Шустрик до холодів готувався. Казка про осінь і мишеня

Шустрика

17:30 - Подорож кленового листочка

25:12 - Бабине літо у лісі

30:12 - Хто розфарбував ліс?

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

  "Заглядає сонечко до нас у віконечко"

👦👧

Читання вірша Грицька Бойка «Сонечко».

Біля сонечка, вгорі

Плавала хмаринка.

Проти сонечка, в дворі,

Бавилась Яринка.

Не журись, Яринко,

Не на вік хмаринка:

Хмарка розпливається

Сонечко ж — лишається!

Запитання

Чи сподобався вам цей віршик? 

Чому засмутилася дівчинка?

Що сталося з сонечком? Що його закрило?

Спостереження за сонечком.

Запитання

Що це світить вам в обличчя?

Де перебуває сонце — вгорі чи внизу? Яке воно?

Вірш Олени Пчілки «Сонечко-комашка».

Чи мене ви упізнали?

Мене сонечком назвали.

Я прийшов до діточок.

Червоненький я жучок.

Я веселий, я маленький, 

В мене цятки червоненькі. 

Повзаю я і літаю, 

Ще й веселу вдачу маю.

Запитання

Хто це — комаха чи тваринка?

 Чи є в неї крила? 

Чи вміє вона літати? 

Якого кольору цей жучок?

 Як ви гадаєте, чому його так назвали?

І. Нехода«Сонечко-жучок».

Сонечко червоне,

Сонечко-жучок,

Полети з долоні

В небо до хмарок,

Відчини віконечко —

Хай всміхнеться сонечко

До усіх діток.

Спостереження за змінами погоди ввечері.

Запитання

Яка сьогодні погода?

 Розкажіть, яке сьогодні небо. 

Чи є на ньому сонечко?

Яке нині повітря — тепле чи стало прохолодніше?

Дидактично-рухлива гра 

«Упіймай сонячного зайчика»

Сонячні зайчики грають на стіні.

Я махну їм пальчиком, підбіжать вони. 

Ну, лови, лови скоріш!

Ось він тут, кружок яскравий. 

А тепер — лівіш, лівіш!

От і втік пустунчик жвавий.

Спілкування в колі «Що може розповісти небо?».

Запитання

Якого кольору небо? 

Де сховалось сонечко?

На що схожі хмаринки?

Читання вірша А. Костецького «Сонечкова мама».

Вмиває кішка кошенят,

Вмиває кізка козенят.

Мене водою з милом

Щоранку мама миє.

І чистим сонечко встає 

Щодня з-за небокраю… 

І в нього, мабуть, мама є,

Бо хто ж його вмиває?

Запитання

Кого вмивають кішка та кізка? 

А хто вмиває тебе? 

Яким встає сонечко?

А чи є у сонечка мама?

Промовляння чистомовки.

 Рі-рі-рі — світить сонечко вгорі.

Ля-ля-ля — шле промінчик нам здаля.

 Ра-ра-ра — так скінчилась наша гра.

А. М’ястківський «Кому світить сонечко?».

— Йду я до дядька Степана, — розказує мамі Наталя, — і помічаю: зі мною йде сонечко. Я — вулицею, а воно — небом, понад ясенами, понад черешнями. Прийшла я на дядькове подвір’я, і воно зупинилося якраз над самісінькою дядьковою хатою. То моє сонечко. Правда ж, мамо?

— І твоє, доню, — відповіла матуся.

А потім лукаво усміхнулася й спитала:

— А ще чиє?

— Не знаю... — проказала Наталочка, а згодом додала: — Але ж до дядька Степана воно йшло тільки зі мною! І навіть додому ми разом верталися.

— Сонечко, Наталочко, з усіма ходить, — сказала мама. — Воно і твоє, і моє, і тат- кове, і всього села, і всього світу. І світить сонечко всім людям.

В. Чухліб «Як сонце сходить?».

Татко збирався на ніч рибалити. Тарасик став проситися, щоб і його взяв. Татко ніби погоджувався, а мама відмовляла:

— Замерзне дитина, ночі зараз прохолодні! Але татко сказав:

— Нехай хоч раз побачить, як сонце сходить.

Понад Десною, немов гриби, стоги духмяного сіна. В одному з них тато з сином вимостили кубельце. Там було тепло, затишно.

— Передрімаємо, а на зорі почнемо рибалити. Тоді якраз кльов найкращий, — пояс- нив татко.

Коли Тарасик прокинувся, татка біля нього не було. Він вибрався з кубельця і побіг по шпигучій росі до Десни. Хотів гукати татка, але тут побачив, як із-за річки сходить сонце. Ні, не сходить, а випливає на човні. Велике, рожеве, у деснянських хвилях ску- пане. Золотими весельцями вимахує і до Тарасика усміхається.

Тарасик зрадів і загукав на всю Десну:

— Доброго ранку, сонечко!

М. Пономаренко «Оля, Сонко і сонечко».

Біда з цією Олею, та й годі! Вранці сонечко вже ген високо в небі, а вона притулиться міцніше до подушки і спить собі.

Мама будить її:

— Доню, вставай, в дитсадок запізнишся!

— Ще трохи посплю,— пхикає дівчинка.

— Соня, ну й соня...— сердиться мама.— Вставай, а то ковдру заберу.

І справді забирає ковдру, проте Оля, згорнувшись калачиком, продовжує спати.

Одного вечора Оля лягла спати в пречудовому настрої — завтра вихідний, можна буде подрімати до полудня. Потай, щоб не бачила мама, дівчинка показала язика будиль- никові: мовляв, без діла залишаєшся. І не помітила, як будильник гнівно насупив брови- стрілки.Вночі прокинулась, бо змерзла. Так і є — ковдра сповзла з ліжка. Хотіла було знову вкритися, та раптом... задзеленчав будильник. Мелодійно так: дзень-дзень-дзень... «Що з ним трапилося?» — подумала дівчинка та ще більше здивувалася, коли у відчинену кватирку... влетіла біла кулька. Ось вона почала рости, і за мить перед Олею з’явився хлопчик у білому вбранні.

— Хто ти?

— Сонко,— тихо відповів хлопчик.

— Сонко?! Яке чудернацьке ім’я!

— Еге ж,— підтвердив хлопчик.— Чудернацьке. Ось бачиш? — Хлопчик зняв з плеча торбину, розшиту прозорими намистинками.— Тут є сни — цікаві й нецікаві...

— А... навіщо нецікаві? — здивувалася Оля.

— Для неслухів,— зітхнув Сонко.— Є ще такі діти на світі. Тільки я і сам не люблю нецікавих снів. Та що поробиш — тато Сон і матінка Ніч вимагають порядку.

— Як цікаво,— прошепотіла Оля.— Послухай, Сонку, подаруй і мені сон, найціка- віший!

— А ти слухняна, вихована, чемна?

— Звичайно! — відповіла Оля.

— А язика мені хто показував,— в тиші кімнати пролунав мелодійний голос. Оля завмерла: так, це він — будильник...

— Я... я не хотіла, вибач.

— А маму хто щоранку нервує? — не вгавав будильник.

Сонко подивився на Олину похнюплену голівку і сумно промовив:

— Я не винен... Хотів подарувати тобі найкращий сон, а бач, як виходить...

Оля мовчала. Тільки з її очей викотились дві маленькі сльозинки. Сонко підхопив їх на долоню і поклав на торбину. Серед інших намистинок вони засяяли, немов у небі зірки.

— Спасибі, Олю, за подарунок, а більше плакати не треба. Знаєш, я щось надумав...

Запрошую тебе в гості...

— Куди? — пошепки запитала Оля.

— А ось побачиш. Гайда!

І тут Оля зробилася такою маленькою, що Сонко взяв її на долоню. З несподі- ванки зажмурила очі. А коли разплющила, то побачила дивне казкове місто. В блакит- ному місячному сяйві стояли будиночки з різьбленими ґанками, віконницями, високими димарями. Посеред вулиці стояли трамваї — блакитні, рожеві, жовтогарячі...

— А чому вони не їдуть? — пошепки запитала Оля.

— Сплять,— сумно зітхнув Сонко.— Розумієш, це містечко дитячих снів. Знала б ти, які чудеса відбувалися тут раніше!

— А тепер?

— Сама бачиш,— знову гірко зітхнув Сонко.— Мій татко Сон і ясне Сонце хоч і не схожі вдачею, проте великі приятелі. Якось пожалілося Сонце татові, що дуже мало дітей зустрічають його вранці в лузі, полі, лісі, а татко...

— Розгнівався і відібрав цікаві сни! — нарешті збагнула Оля.

— Так... — кивнув головою Сонко.

— А твоя торбина, що вона?

— Торбина? Всього декілька снів вкинув туди татусь. Спробуй поділи на всіх... Оля сумно дивилась на сонне казкове місто і раптом усміхнулася:

— Не журися, Сонку, я врятую наші сни, ось побачиш! Тільки віднеси мене хутчіш додому...Коли Оля прокинулася, то хутенько встала, зодягнула сукенку, взула сандалики й вискочила на ґанок. Поспішала, адже на сході вже почало рожевіти.

Як не бігла швидко, проте помічала, що в саду клопочуться синички, чорними стрі- лами літають ластівки, а високо в небі лине пісня жайвора. Біля луки стишила ходу і побачила чорного шпака. Він раз у раз пірнав у високі трави, а звідти вистрибував мокрий-мокрісінький.

— Купається у росі... — охнула Оля.

Ще помилувалася шпаком, ромашками, які теж  вмивалися  чистою  росою,  і  від- чула, як щось приємно полоскотало її личко. То з-за обрію з’явився перший ніжний промінець, а за мить викотилося сонце. І відразу ж лука задзвеніла мелодійними дзві- ночками.

— Сонечко! — погукала до нього Оля.— Поверни, будь ласка, життя казковому місту дитячих снів. Я більше ніколи не буду так довго спати.

Мабуть, сонечко почуло Олині слова, бо весело засміялось. Оля побігла додому.

— Де ти була? — стурбовано запитала мама. Оля кинулась їй на шию й зашепотіла на вухо:

— У Сонечка в гостях... А зараз дай-но я тобі допоможу прибрати посуд. Адже ще рано йти в дитсадок.

...Ніхто не бачив, як наступної ночі до Олиного вікна тихо підлетів хлопчик у білому- пребілому вбранні. Він вийняв з торбини клуночок у блискучому папері й поклав на під- віконня.

— Олю,— прошепотів ледве чутно.— Це тобі. Дивись найкращий сон, а я поспішаю далі. На мене чекає ще багато-багато дітей...

В. Чухліб «Як сонце сходить».

Татко збирався на ніч рибалити. Тарасик став проситися, щоб і його взяв. Татко ніби погоджувався, а мама відмовляла:

— Замерзне дитина, ночі зараз прохолодні! Але татко сказав:

— Нехай хоч раз побачить, як сонце сходить.

Понад Десною, немов гриби, стоги духмяного сіна. В одному з них вимостили кубельце. Там було тепло, затишно.

— Передрімаємо, а на зорі почнемо рибалити. Тоді якраз кльов найкращий,— пояс- нив татко.

Коли Тарасик прокинувся, татка біля нього не було. Він вибрався з кубельця і побіг по шпигучій росі до Десни. Хотів гукати татка, але тут побачив, як із-за річки сходить сонце. Ні, не сходить, а випливає на човні. Велике, рожеве, у деснянських хвилях ску- пане. Золотими весельцями вимахує і до Тарасика усміхається.

Тарасик зрадів і загукав на всю Десну:

— Доброго ранку, сонечко!

Весь матеріал: 

Сторінка дошкільника

 Цікаві ідеї - КОРИСНІ ВИХІДНІ ДЛЯ МАЛЯТ ТА МАМ І ТАТ

 Hello, English!

with teather Ira з ❤

Навчання дошкiльнят англiйської мови - це особливий вид освiтної дiяльностi.

У процесi навчання дiти не вивчають складових частин незнайомої мови,

а одразу опановують її як засiб спiлкування.

Рекомендації для батьків дошкільнят ❤

Психологiчий вicник. ЗДО5 Теремок

Актуально

  Доброго дня, малята та батьки!

11.09 -  15.09 Працюємо за темою:  "Осінні квіти в квітнику"

❤️Руханка 🤸‍♀ 

Почни 🌥 ранок бадьоро!

❤️Позитивних емоцій і безпечного простору навколо!❤️

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

"Квіти нашого дитячого садка"

👦👧

Читання вірша Н. Забіли «Я біжу, біжу по гаю…».

Я біжу, біжу по гаю,

Я метелика впіймаю.

А метелик не схотів,

Геть від мене полетів.

Полетів він на лужок,

Заховався між квіток...

Запитання: Що понад усе люблять метелики?

👦👧

Читання вірша Т. Карпенко про осінні квіти. 

На квітнику яскравому

Айстри розцвітають.

Гарні айстрочки, духмяні,

Різний колір мають.

Всміхаються до сонечка

Осіннії жоржинки,

Червоні, жовті, білі,

В них квіточки-голівки.

Чорнобривчики маленькі

Під осінь розцвітають, 

Голівками яскравими 

Малюків вітають.

👦👧

Читання вірша П. Воронька «Доня хоче спати».

У моєї доні оченята сонні, 

Рученьки, мов з вати, —

Доня хоче спати.

Ніч прийшла тихенька, 

Спи, моя гарненька!

А-а-а-а-а!

👦👧

Спостереження за вечірніми змінами погоди

Запитання

Яка сьогодні погода? Розкажіть, яке сьогодні небо. Чи є на ньому сонечко?

Яке нині повітря — тепле чи стало прохолодніше?

👦👧

Читання уривка вірша Т. Карпенко «Чорнобривці».

Ці маленькі квіточки

Під осінь розквітають. 

Голівками яскравими

 Малюків вітають.

Запитання

Про які квіти розповідається у вірші?

Коли ці квіти розквітають?

 Де ці квіти ростуть?

Чим вони вітають малюків? 

Які ще квіти ростуть на квітнику?

👦👧

Пальчикова гра «Квітка».

(Діти  стискають  долоньки  в  кулачки.)

 Наші гарні квіточки розпускають пелюстки.

(Діти повільно розгинають пальці з кулачків.) 

Вітере тихо підлітає і пелюсточки гойдає.

 (Похитування кистями рук ліворуч-праворуч.)

 Наші гарні квіточки закривають пелюстки.

 (Повільне стискання пальців у кулачки.)

 Голівоньками хитають, тихо-тихо засинають. 

(Похитування кулачками вперед-назад.)

👦👧

Читання віршованих рядків «На жоржині жук сидів».

На жоржині жук сидів.

— Жу-жу-жу, — про щось гудів. 

Грів на сонечку бочок

В жовтих квітах наш жучок.

Запитання: 

Який звук ви чуєте частіше в словах?

👦👧

Читання віршованих рядків Т. Карпенко «Чорнобривці».

Ці маленькі квіточки

Під осінь розквітають

Голівками яскравими

Малюків вітають:

Як хороше на квітнику 

Рости і всіх вітати.

З-під чорних-чорних брівочок 

На сонце поглядати.

👦👧

Відгадування загадок

Чудова квіточка така

Чорними брівками морга. (Чорнобривці.)

У зеленім зіллі

Виросло дівчатко,

В неї білі вії

Й жовті оченятка. (Ромашка.)

Осіння квітка сукню вділа

Рожеву, синю, сніжно-білу.

Стоїть, неначе їжачок,

У неї сотні пелюсток. (Айстра.)

Що за квіточка пахуча:

 Хоч червона, та колюча?

(Троянда.) 

Ми у лісі проживаєм, 

Дзвоном сонце зустрічаєм. 

Маєм гарні сині очки, 

Називаємось… (дзвіночки).

Стоїть в одежині

 Вогник на стеблині.

Цвісти перестане — 

М’ячиком стане.

(Мак.)

👦👧

Дидактична вправа «Скажи, яка».

Квітка яка? (Гарна, чудова, пишна, чарівна, червона тощо.)

Весь матеріал: 

Сторінка дошкільника

  Доброго дня, малята та батьки!

04.09 -  08.09 Працюємо за темою:  "Здрастуй, дитячий садочку"

❤️Починаймо цей день разом з Патроном! 

❤️Позитивних емоцій і безпечного простору навколо!

Дивимось разом з нами❤️

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

"Здрастуй, дитячий садочку"

👦👧

Читання вірша А. Камінчука «Коник гривою трясе».

Ходить коник по лужку,

По зеленім бережку.

Коник сам себе пасе,

Коник гривою трясе.

Золота вуздечка — брень! 

Золота підківка — дзень!

👦👧

Ситуація «Давайте познайомимось».

Запитання

Як тебе звати? У що ти полюбляєш грати? Яка в тебе улюблена іграшка?

👦👧

Промовляння чистомовок:

 Ка-ка-ка — нова іграшка.

Ку-ку-ку — тримай мене за руку. 

Ко-ко-ко — ми їмо яблуко.

Ки-ки-ки — у нас іграшки.

👦👧

Читання вірша Н. Поклад «У нашому дворі». 

В нашому дворі гарно дітворі:

Тут м’який пісок і стоїть грибок, 

Може, й сироїжка — дерев’яна ніжка. 

(Діти підходять до пісочниці.)

Запитання

Що це? Як ви гадаєте, чому вона так називається?

 Що в ній міститься?

Чому пісок з пісочниці не висипається?

Як ви гадаєте, чому після гри ми закриваємо пісочницю? Які іграшки потрібні для гри з піском?

👦👧

Читання вірша Є. Макшанцевої «Гойдалка».

Легко гойдалка злітає:

Вгору-вниз, вгору-вниз.

 Всіх охоче погойдає.

Ой, держись! Ой, держись!

👦👧

Можна прочитати оповідання Н. Калініної 

«Хіба так граються?».

Прийшли Сашко з Олексійком до молодшої групи, підійшли до іграшок. А іграшок багато: ведмедики, зайчики, ляльки і ляльковий посуд, ліжечка для ляльок, є машини легкові, вантажні і пожежні, є коричневий ведмідь на білому коні. Все є в ляльковому куточку, всього багато.

Олексійко на все дивиться і не знає, яку іграшку взяти, в що погратися? А Сашко тільки якусь мить на все подивився і одразу все взяти захотів.

Підбіг до лялькового куточка — ведмедика під пахву, зайчика в кишеньку. І ліжко бере, і посуд бере і собачку до себе тягне, — все в одну купу скидає:

— Не чіпайте, не беріть, я в іграшки граюсь!

Стоять діти, на Віру Василівну дивляться. 

Оце так хлопчик! Хіба так граються?

👦👧

Читання вірша К. Перелісної «До садочка».

До дитячого садочка йдуть веселі діточки, 

Будуть вчитися ліпити, малюватимуть хатки.

Зроблять квіти для віночка, вивчать віршики, пісні. 

А казки такі почують, що розкажуть і мені…

Запитання

Хто йде до дитячого садочка? 

Який у них настрій?

Що вони там будуть робити? 

Чи цікаві казки вони почують?

Весь матеріал: 

Сторінка дошкільника

  Доброго дня, малята та батьки!

04.09 -  08.09 Працюємо за темою:  "Здрастуй, дитячий садочку"

11.09 -15.09 Працюємо за темою:  "Квіти нашого дитячого садка"

18.09 - 22.09 Працюємо за темою:  "Заглядає сонечко до нас у віконечко"

25.09 -29.09 Працюємо за темою:  "Осіння погода"

 Любі наші малята,батьки ! Вітаємо вас з 1 вересня! 

Нехай цей рік буде набагато яскравішим, крутішим та успішнішим, ніж минулий, і нехай попереду чекає багато відкриттів, звершень і блискучих перемог. Навчайтесь, дійте, мрійте, працюйте, старайтеся, вірте і перемагайте!

Цікаві матеріали та спільні проєкти на сторінці: Мамине Сонечко