Група "Промінчики"

Доброго дня, малята та батьки!

25.09 -29.09 Працюємо за темою: "Осіння погода"

❤️Руханка 🤸‍♀

Почни 🌥 ранок бадьоро!

❤️Позитивних емоцій і безпечного простору навколо!❤️

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

""Осіння погода""

👦👧

Читання вірша М. Познанської «Вітер».

Вітер! Вітер! Вітерець!

Ой, який ти молодець —

Скільки зразу збив з гілок

Грушок, яблук та сливок!

Скільки їх лежить в траві,

На стежках, у кропиві

І в куточку між кущів...

Тільки що ж ти наробив?

Нащо з листям позривав?

Нащо гілку поламав?

Хочеш яблучка — зривай,

Тільки гілки не ламай.

Запитання

Вітер який?

Якими словами про нього сказано у вірші?

Що назбивав вітерець?

Що він зламав?

Як ви гадаєте, це добре для рослин чи ні?

А який ще буває вітер?

Якими словами про це можна сказати?

Спілкування в колі: «Яка погода?».

Запитання

Яка пора року?

Що відбувається восени в природі?

Що сталося з рослинами — деревами, квітами?

Чи змінився одяг людей у цю пору року?

Спілкування в колі: «Що таке хмаринки?».

Запитання

Якого кольору хмари?

На що вони схожі?

Коли плачуть хмари?

Які їхні сльози?

Загадка:

Темні, сірі, волохаті,

Мов клубки великі вати,

Низько небом попливли,

Дощ та мряку принесли.

(Хмари.)

Запитання

Розкажіть, який сьогодні день.

Чи є на небі сонечко?

Як ви вважаєте, хто закрив собою веселе сонечко, чому його не видно?

Як називається такий день, як сьогодні, коли все небо вкрите сірими осінніми хма- рами: сонячний чи хмарний?

Що люди беруть з собою в дорогу в такий день?

Як ви вважаєте, для чого вони це роблять?

Читання вірша К. Перелісної

«Вітер взяв сопілку в руки».

Вітер взяв сопілку в руки: «Ду-ду-ду!

Хто зі мною потанцює у саду?»

Захиталися жоржини: «Може, й ми!

Тільки ти нас над землею підніми!»

«Шкода часу, — вітер каже. — Підіймать?

Видно, вам не доведеться танцювать!»

Тут як зірвуться листочки із дубка,

Із вербички, із берези, із кленка, —

Як закрутяться у танці угорі,

І низенько над землею, у дворі.

Вітер кинувся за ними: «Ой, ду-ду!

От хто вміє танцювати до ладу!»

Вивчення чистомовок.

Бі-бі-бі — виє вітер у трубі;

Шух-шух-шух — вітер потихеньку вщух.

Гра-пантоміма «Осінній вітер»

Осінній вітер налетів —

Додолу віти всі схилив.

Гілки гойдає вітер,

Осінній гість сердитий.

Туди-сюди, сюди-туди,

Він хилить клени і дуби,

Шумить і завиває,

Ось-ось когось зламає...

М. Стеблін "Як дядько небо виправ"

Було це дуже давно. Небо тоді ще лежало на землі, а вітер був ледачий. Спав собі посеред поля в густому горосі. А як намуляє боки, то розсердиться, постелить під себе небо та й знов спить.

Одного разу прийшов дядько в поле та й каже вітрові:

— Вставай, а то через тебе не можна горох зібрати.

— То не збирай, — буркнув вітер спросоння, перевернувся на другий бік і знову заснув.

— Ти ба, який розумний! «Не збирай». Уставай, кажу!

Вітер поволі звівся на ноги і позіхнув. Небо лежало біля нього на землі дуже брудне.

— Дивись, як ти небо засмальцював. На нього й глянути страшно... Бери косу та коси горох, а я піду до річки небо виперу.

Згорнув дядько небо, взяв його на плечі й поніс до Дніпра. Довгенько йшов полями, обминаючи яри та яруги.

Аж ось попереду засиніла річка. Вода в ній чиста-пречиста, така чиста, що всю рибу видно до самого дна.

Розгорнув дядько небо і виправ його гарненько. Воно стало блакитне й прозоре, аж очі вбирало, коли довго на нього дивитись.

«Ач, яке гарнесеньке небо! — думав собі дядько. — Треба б його висушити і розіп’яти вгорі, хай би воно було над землею таке гарне, блакитне. Та й жайворонки мали б де купатися й виспівувати».

Посадив дядько високі зелені дерева і розвісив на них небо. Воно швидко висохло і стало ще краще.

Навіть вітер оторопів: покинув косу, задер голову. А потім як дмухне!

Небо злетіло над деревами високо-високо і вже не опускалося, бо жайворонки за ним піднялися і підпирали його там своїми веселими піснями.

Кораблик (з англійської)

Приплив до нас кораблик,

З чужих країв приплив.

У трюмі — повно яблук,

В каютах повно слив.

І все на нім казкове,

Небачене в житті:

І паруси шовкові, і щогли золоті.

Матроси найспритніші